Культура усного мовлення працівника системи МНС

Міжособистий простір

Другим важливим фактором у спілкуванні є міжособистий простір – відстань, на якій співрозмовники знаходяться стосовно одне до одного. Іноді наші стосунки ми виражаємо просторовими категоріями, як, наприклад, «триматися як найдалі» від того, хто нам не подобається або кого ми боїмося, або «триматися ближче», у кому зацікавлені. Чим більше співрозмовники зацікавлені одне в одному, тим ближче вони стоять або сидять одне до одного. Однак є межа допустимої відстані між співрозмовниками (зокрема в Сполучених Штатах), вона залежить від виду взаємодії та визначається наступним чином:
• інтимна відстань (до 0,5 м) належить до інтимних відносин; може зустрічатися у спорті, в тих його видах, де має місце зіткнення тіл спортсменів;
• міжособиста відстань (0,5 - 1,2 м) - для розмови друзів з зіткненням або без зіткнення одне з одним;
• соціальна відстань (1,2 - 3,7 м) - для неформальних соціальних і ділових, стосунків, причому верхня межа більше належить формальним;
• публічна відстань (3,7 м і більше) - на цій відстані не вважається неввічливим обмінятися декількома словами або утриматися від спілкування.
Взагалі люди почувають себе невимушено та мають приємне враження, коли стоять або сидять на відстані, яка належить вказаним вище видам взаємодії. Дуже близьке, як і дуже віддалене, положення негативно впливає на спілкування.
Крім того, чим ближче знаходяться люди, тим менше вони дивляться одне на одного, як би на знак взаємної поваги і навпаки, знаходячись на відстані, вони більше дивляться одне на одного та використовують жести для збереження уваги при розмові.
Ці правила значно варіюють у залежності від віку, статі та рівня культури. Наприклад, діти і люди похилого віку тримаються ближче до співрозмовника, тоді як підлітки, молоді люди та люди середнього віку надають перевагу більш віддаленому положенню. Як правило, жінки стоять або сидять ближче до співрозмовника (незалежно від його статі), ніж чоловіки. Особисті властивості також визначаються відстанню між співрозмовниками: врівноважена людина з почуттям особистої гідності підходить до співрозмовника ближче, тоді як неспокійні, знервовані люди тримаються від співрозмовника якнайдалі. Суспільне положення також впливає на відстань між людьми. Ми взагалі тримаємося на великій відстані від тих, чиє положення вище нашого, тоді як люди однакового положення спілкуються на відносно близькій відстані.
Традиції - також важливий фактор. Мешканці країн Латинської Америки і Середземномор'я схильні підходити до співрозмовника ближче, ніж мешканці країн Північної Європи.
На відстань між співрозмовниками може вплинути стіл. Стіл, як правило, асоціюється з високим положенням і владою, тому коли слухач сідає збоку від столу, то стосунки приймають вигляд рольового спілкування. З цієї причини деякі адміністратори і керівники надають перевагу проведенню особистих розмов, сидячи не за своїм столом, а поруч із співрозмовником - на стільцях, розташованих під кутом.

© 2005 Академия гражданской защиты Украины