|
|
Незалежно від призначення і конструктивних особливостей, ЗІЗОД повинні відповідати вимогам, які висуваються до показників їхньої якості. Ці показники поділяють на такі основні групи:
- показники захисної ефективності, що характеризуються, у першу чергу, коефіцієнтами захисту (Кз
) та коефіцієнтом проникнення  шкідливих речовин через усю конструкцію;
показники надійності, що характеризують час захисної дії застосовуваних ЗІЗОД, а також збереження захисних властивостей у процесі експлуатації, транспортування та збереження;
ергономічні показники, що відбивають можливий вплив ЗІЗОД на здоров’я, функціональний стан і працездатність людини;
показники технічної досконалості ЗІЗОД, що включають показники естетичного виконання, стандартизації й уніфікації окремих вузлів та деталей, економічності, технологічності.
Таким чином, однією з основних характеристик ЗІЗОД є коефіцієнт захисту Кз . Він позначає кратність зниження концентрації шкідливої речовини, що утримується в повітрі робочої зони, забезпечувану даним засобом захисту.
Для визначення Кз експериментально знаходять коефіцієнт проникнення , що виражає відношення концентрації шкідливої речовини в підмасочному просторі ЗІЗОД  до концентрації цієї речовини в повітрі  тобто:
.gif) (3.1)
де  - відповідно масова концентрація шкідливих газів у вдихуваному повітрі й у навколишньому середовищі , мг/м3 ;
 - відповідно об’ємна частка шкідливих газів у вдихуваному повітрі й у навколишньому середовищі, % .
Отже,
.gif) , (3.2)
де ωn- проникнення (підсос) навколишнього повітря в систему, л/хв;
ωл - легенева вентиляція, л/хв.
За величиною коефіцієнта проникнення обчислюється коефіцієнт захисту ЗІЗОД за формулою:
.gif) (3.3)
Щодо коефіцієнта захисту усі фільтруючі ЗІЗОД поділяються на групи з різним ступенем захисту:
>100 гарантує захист при вмісті в повітрі шкідливих речовин у концентраціях, що перевищують гранично допустимі концентрації більш ніж у 100 разів;
2-ий з Кз від 10 до 100 гарантує надійний захист від шкідливих речовин при їхньому вмісті в повітрі в кількості, що перевищує гранично допустимі концентрації від 10 до 100 разів;
3-ій з Кз< 10 гарантує захист від нетоксичних аерозолів, газів і парів при їхньому вмісті в повітрі в кількості, що не перевищує гранично допустимі концентрації більш ніж у 10 разів.
Ізолюючі ЗІЗОД повинні забезпечувати перший ступінь захисту. Крім того, коефіцієнт захисту ізолюючого апарата (Кз ) повинен перевищувати коефіцієнт токсичності середи  і зберігати свої захисні властивості після тривалого збереження і транспортування при температурі повітря від -20° С до +60° С та за атмосферного тиску від 70,0 кПа до 125,0 кПа, а також під час роботи в середовищі, яке характеризується сполученням шкідливих газів. Тобто застосування ЗІЗОД у токсичному середовищі припустимо тільки при дотриманні умови:
.gif) (3.4)
З цієї умови витікає, що мінімально необхідний коефіцієнт захисту апарата дорівнює коефіцієнту токсичної небезпеки середовища, який, як це було відмічено у першому розділі, визначається за формулою:
.gif) (3.5)
де  - відповідно гранично допустима масова концентрація й гранично допустима концентрація об`ємної частки шкідливих газів у вдихуваному повітрі.
При одночасному вмісті в навколишньому середовищі кількох газів, які мають однонаправлену дію (вважається, що однонаправлену дію мають окис вуглецю СО, вуглекислий СО2 та сірчастий S О4 гази, сірководень Н2S , окиси азоту N О, N О2, N 2О4, N 2О3), коефіцієнт токсичної небезпеки середовища визначається за формулою:
.gif) (3.6)
де  - об’ємна частка і-го шкідливого газу в навколишньому середовищі, % ;
 - гранично допустима концентрація і-го шкідливого газу у вдихуваному повітрі, % .
При одночасному вмісті в навколишньому середовищі кількох газів (наприклад, окису вуглецю СО та метану СН4 ), що не мають однонаправлену дію, коефіцієнт токсичної небезпеки середовища визначають як:
.gif) (3.7)
Тобто в останньому випадку спочатку знаходять коефіцієнт токсичної небезпеки для кожного газу окремо, як це роблять при їх ізольованому впливі. Найбільше з отриманих значень приймають за коефіцієнт токсичної небезпеки середовища.
На практиці характеристику токсичної небезпеки середовища, яка складається з суміші небезпечних газів, дають через еквівалентний вміст у ньому окису вуглецю СО. Для найгірших умов, в яких дозволяється працювати в ізолюючих автономних ЗІЗОД (а це повітря, яке містить 10% окису вуглецю СО), масова концентрація СО в навколишньому середовищі дорівнює 116,7· 103 мг/м3. З урахуванням того, що для дихання протягом не більше 4 годин гранично допустима концентрація дорівнює 30 мг/м3, маємо
.gif) (3.8)
Це означає, що в середовищі із зазначеною концентрацією окису вуглецю припускається робота в апараті, у якого коефіцієнт захисту більше 3890. Внаслідок (3.4), у якості нормованого розміру приймається значення коефіцієнта захисту:
³ 5× 103, (3.9)
що забезпечує надійний захист органів дихання.
|