ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

5.3.2 Рекомендації з розрахунку часових характеристик і тиску в балоні (балонах) при роботі в апаратах на стиснутому повітрі
  1. При роботі в апаратах на стиснутому повітрі для повернення від місця роботи на чисте повітря необхідно залишити тиск повітря, рівний падінню тиску при прямуванні до місця робіт, плюс резерв запасу повітря на непередбачені обставини, що чисельно дорівнює тиску, при якому спрацьовує додатковий індикатор тиску (звуковий сигнал, вмикач резерву).

Примітка:

  • із метою уніфікації вимог до всіх апаратів на стиснутому повітрі, що використовуються в гарнізоні, резервний тиск повітря в балоні (балонах) допускається приймати рівним 5 МПа (50 кгс/см2);
  • під час роботи в підземних спорудах метрополітену, багатоповерхових підвалах із складним плануванням, а також при роботі в аналогічних спорудах, що мають великі об`єми, при виконанні рятувальних робіт, пов`язаних з перенесенням потерпілих, за рішенням керівника гасіння пожежі запас кисню на повернення необхідно збільшити не менше ніж у два рази.

  1. Для визначення тиску повітря, що забезпечує роботу в непридатному для дихання середовищі, необхідно від тиску повітря в балонах (без врахування тиску, необхідного для прямування до місця роботи) відняти тиск, що резервується для повернення на чисте повітря.
  2. Для визначення кількості повітря, що забезпечує роботу в непридатному для дихання середовищі, необхідно добуток відповідного тиску повітря в балоні (балонах) на його (їх) об’єм розділити на атмосферний тиск.
  3. Для визначення приблизного часу роботи в непридатному для дихання середовищі необхідно відповідну кількість повітря розділити на легеневу вентиляцію, характерну для тяжкості виконуваної роботи.
  4. Примітка: при роботі особового складу в звичайних умовах пожежі, для яких характерно сполучення робіт середньої тяжкості і важких, легенева вентиляція приймається рівною 40 л/хв.

  5. Для визначення приблизного тиску повітря в балоні (балонах), що забезпечує роботу в непридатному для дихання середовищі протягом заданого часу, необхідно добуток цього часу, що відповідає легеневій вентиляції й атмосферному тиску, розділити на об’єм балона (балонів).
  6. Для визначення очікуваного часу повернення з непридатного для дихання середовища тиск повітря в балонах (у випадку роботи в апаратах, що мають звуковий сигнал, спершу відняти тиск, при якому він спрацьовує) помножити на їх об`єм і розділити на добуток легеневої вентиляції й атмосферного тиску.
  7. Для апаратів на стиснутому повітрі, якими оснащений особовий склад (для Харківського гарнізону - АСВ-2 і Дрегер) і які мають об’єм балонів, рівний 8 літрам, приблизний час роботи в непридатному для дихання середовищі припускається розраховувати виходячи з того, що падіння тиску в балонах за 1 хвилину складає приблизно:

  • при роботі газодимозахисників у звичайних умовах пожежі - 5 кгс/см2 (тобто для оцінки часу відповідний тиск у кгс/см2 можна розділити на 5 (кгс/см2)/хв) або 0,5 МПа (для оцінки часу відповідний тиск у МПа можна умножити на 2 хв/МПа);
  • у випадку виконання легкої роботи - 3 кгс/см2 (для оцінки часу відповідний тиск у кгс/см2 можна розділити на 3 (кгс/см2)/хв) або 0,3 МПа (для оцінки часу відповідний тиск у МПа можна умножити на 3,3 мін/МПа);
  • у випадку виконання важкої роботи - 7 кгс/см2 (для оцінки часу відповідний тиск у кгс/см2 можна розділити на 7 (кгс/см2)/хв) або 1,4 МПа (для оцінки часу відповідний тиск у МПа можна умножити на 0,7 хв/МПа).

© 2004 Академия гражданской защиты Украины