|
|
Аналіз виступів як керівного складу та практичних робітників Державної пожежної охорони, так і створювачів захисних апаратів та вчених, які вивчають роботу персоналу в засобах захисту, показує, що пріоритетними напрямками в галузі вдосконалення застосування засобів індивідуального захисту органів дихання на сьогодні є створення:
вдосконаленого дихального апарата на стиснутому повітрі з різноманітними балонами, який має покращені ергономічні показники та може надійно працювати у діапазоні температур від - 500С до плюс 600С;
регенеративного дихального апарата з часом захисної дії більше чотирьох годин та з покращеними мікрокліматичними умовами дихання (нормальні температура та вологість вдихуваного повітря, зниження концентрації кисню та вуглекислого газу та ін.);
саморятівника комбінованого типу для евакуації потерпілих із задимлених приміщень, навколишнє середовище яких містить недостатню кількість кисню. Це апарати фільтруючого типу, в яких відбувається добавка кисню з переносного джерела. В їх якості можуть бути використані як стиснутий кисень, так і надперекисні сполучення лужних металів;
саморятівника зі стиснутим повітрям та підпором під лицеву частину. Передбачається, що він буде мати підвищений час захисної дії (до тридцяти хвилин), а озброюватись ним буде обслуговуючий персонал, якому необхідно організувати евакуацію потерпілих із задимлених приміщень під час пожежі;
комплексу нормативних документів, що регламентують як встановлення єдиних вимог до засобів індивідуального захисту органів дихання та методів їх випробувань, так і діяльність особового складу газодимозахисної служби, а саме: професійний відбір та підготовку особового складу, атестацію газодимозахисників, постів та баз ГДЗС;
випробувальної бази, як включає до себе засоби як для перевірки технічного стану засобів індивідуального захисту органів дихання (в цілому та основних його частин), так і для оцінки результатів діяльності газодимозахисників та моніторингу їх функціонального та психофізіологічного стану.
|
|
|