|
|
Друга можливість проникнення навколишнього повітря - підсоси в зоні з`єднання лицевої частини з органами дихання (ОД). Зазначені підсоси звичайно більші, ніж підсоси через нещільності повітропровідної системи.
Відомі п`ять видів лицевих частин ЗІЗОД: мундштуковий пристрій із загубником і носовим затискачем, напівмаска (іноді розглядають і чвертьмаску, але вона має коефіцієнт захисту ще менше, ніж у напівмаски), маска, шолом-маска і шолом.
Мундштуковий пристрій забезпечує надійну ізоляцію органів дихання, оскільки смуга обтюрації, яка ущільнює, має невеличку довжину та постійно змочена слиною, а щільність притискання губів до поверхні пластини загубника постійно контролюється газодимозахисником. За результатами дослідження фірми “Дрегерверк” підсоси під загубник не перевищують рівня підсосів під обтюратор кращих дихальних масок. Тобто коефіцієнт захисту мундштукового пристрою оцінюється величиною Kз2 ³ 104. Саме мундштуковий пристрій має просту конструкцію, малу масу (до 0,2 кг), мінімальний мертвий простір (до 60 см3), дозволяє швидко включатись в апарат і виключатись з нього.
До недоліків мундштукового пристрою насамперед відноситься фізіологічно неправильний вид дихання - через рот. Крім того, пристрій, коли довгий час знаходиться у роті, подразнює слизову оболонку. Жувальні м`язи утомлюються. Газодимозахисники не можуть розмовляти. Можливі випадкові зіскакування носового затискача та випадання мундштукового пристрою. В окремих випадках, без очевидних порушень правил праці в ізолюючому апараті, коефіцієнт підсосу підвищується до величини Kп2 = 0,7 • 10-3 , яка відповідає коефіцієнту захисту Kз2 = 1,43 • 103 , що менше нормованого рівня показника (Kз = 5 • 103).
Напівмаска (як і чвертьмаска) має недостатню надійність ущільнення в зоні притискання до обличчя людини. Внаслідок цього Kз2 = 5 • 103 і, відповідно, її під час експлуатації ізолюючих ЗІЗОД (окрім тих випадків, коли є можливість створити надлишковий тиск чистого повітря в підмасочному просторі) не застосовують.
Дихальна маска герметизується з органами дихання шляхом притискання обтюратора до обличчя за лінією лоб-щоки-підбородок. Маска кріпиться на обличчі за допомогою гумового оголов`я. У нижній частині її корпуса розміщується штуцер, де знаходиться клапан видиху, якщо маска використовується в ЗІЗОД з відкритою схемою дихання; під час роботи з регенеративними дихальними апаратами штуцер щільно зачиняється заглушкою.
Дихальні маски захищають також очі людини і забезпечують фізіологічно правильний тип дихання - через ніс. Щоб додатково обмежити підсос навколишнього повітря в систему ЗІЗОД, конструкція маски включає до себе підмасочник. Крім того, завдяки підмасочнику об`єм шкідливого простору зводиться до 180-220 см 3. Панорамне небитке скло забезпечує досить високий огляд. У більшості сучасних масок обмеження поля зору складає всього 18-22%, а в деяких й ще менше – до 2-5%. Прозорість скла на протязі зміни забезпечується натиранням перед роботою спеціальною рідиною. В деяких масках передбачаються ручні склоочищувачі. Майже всі конструкції мають мембрани, які практично не зменшують гучність і розбірливість переговорів. Дослідження герметичності показали, що коефіцієнт підсосу під правильно вдягнуту і добре підігнану маску коливається від 10-5 до 10-6 і не перевищує 10-4 . В той же час наявність на обличчі у людини бакенбардів та довгого волосся підвищує коефіцієнт підсосу на один-два порядки, а наявність бороди - навіть на три.
Недоліками масок є також досить велика маса (0,6-0,7 кг), складна конструкція, значний час на одягання та підгонку. Маска виключає обдув обличчя навколишнім повітрям. Для відпрацювання правильної підгонки маски та набуття навичок роботи в ній на пожежі газодимозахисник повинен заздалегідь навчитись виконанню тренувальних вправ на чистому повітрі та в непридатному для дихання середовищі.
Шолом-маски закривають вуха і велику частину волосяного покрову голови і не мають оголов`я. Конструкція включає до себе два окремих круглих скла. Внаслідок того, що в шолом-масці відсутній підмасочник, шкідливий простір складає до 450 см 3. У той же час, за герметичністю шолом-маска значно краще, ніж маска. Величина її коефіцієнта захисту дорівнює близько 106.
Шолом має складну конструкцію, великий шкідливий простір, значну масу та громіздкість і тому, незважаючи на те, що має коефіцієнт захисту не менший, ніж 10 7, у пожежній охороні майже не використовується.
Таким чином, коефіцієнт захисту лицевих частин Kз2 , які застосовуються газодимозахисниками, більший, ніж 104. З урахуванням раніше отриманого значення Kз1 коефіцієнта захисту безпосередньо самого апарату, яке дозволяє говорити, що Kз1 = 1,6 • 104 , за (3.11) можна стверджувати, що коефіцієнт захисту системи “апарат-органи дихання” буде більше, ніж Kз = 6,2 • 103 . Це вище нормованого рівня цього параметра, який за (3.9) дорівнює 5 • 103.
Експериментальна наближена перевірка ЗІЗОД за показниками захисної ефективності проводиться в камері газоокурення. Для цього газодимозахисник, який включився в апарат, входить в герметичну камеру, в якій створюється визначена концентрація контрольної шкідливої речовини, та виконує вправи, що імітують реальну роботу. Необхідна концентрація цієї речовини визначається за формулою:
.gif) (3.13)
де Cпор - порогова концентрація, за якої людина починає відчувати запах контрольної речовини, мг/м3;
Kз - необхідний коефіцієнт захисту.
У якості контрольної речовини використовуються хлорпікрін CClNO2 (Cпор= 0,6 мг/м3) або аміак NH3 (Cпор= 0,5 мг/м3). Порогові концентрації цих речовин нешкідливі для організму людини, але легко розпізнаються за запахом та дратуючою дією. Якщо в таких умовах газодимозахисник не відчуває наявності контрольної шкідливої речовини у вдихуваному повітрі, вважається, що коефіцієнт захисту апарата, що перевіряється, разом з лицевою частиною не нижче допустимого.
|