ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

3.2.1 Шляхи проникнення навколишнього повітря в середину апарата

ЗІЗОД цілком ізолюють органи дихання людини від навколишнього середовища. Проте ступінь ізоляції системи “ЗІЗОД - органи дихання людини” від навколишнього середовища або ж герметичність цієї системи не може бути абсолютною.

У повітропровідній системі апарата, або її частині в періоди вдихів створюється розрідження, яке залежить від типу дихального апарата й інтенсивності фізичного навантаження. Під дією різниці тисків зовні й усередині системи навколишнє повітря, що містить шкідливі домішки, може проникати двома шляхами:

  • через недостатньо затягнуті з’єднання повітропровідної системи, або через ушкодження цілісності її оболонки;

  • через нещільне з’єднання лицьової частини апарата з органами дихання людини.

Проникнення у повітропровідну систему шкідливих газів у результаті дифузії через гумові стінки дихального мішка є незначним.

Ступінь герметичності характеризують коефіцієнтом проникнення в систему “апарат-органи дихання” навколишнього повітря, що містить шкідливі домішки (коефіцієнтом підсосу (3.2) або коефіцієнтом захисту (3.3), який однозначно характеризує ефективність ізоляції ЗІЗОД і органів дихання від навколишнього середовища, а його числове значення показує, у скільки разів вміст шкідливого газу в повітрі, яке вдихується під час перебування в ЗІЗОД, нижче, ніж у навколишньому повітрі. Фізичний зміст зазначеного коефіцієнта подібний такому для коефіцієнту токсичної небезпеки середовища КТН.

Як було зазначено вище, для забезпечення захисту органів дихання повинна дотримуватися умова (3.4). Очевидно, що коли коефіцієнт захисту КЗ дорівнює коефіцієнту токсичної небезпеки КТН, людина буде вдихати повітря з концентрацією, яка дорівнює гранично допустимій.

Позначимо через КП1 і КП2 коефіцієнти підсосу відповідно через нещільність повітропровідної системи і нещільності в з`єднанні лицьової частини з органами дихання, а через КЗ1 і КЗ2 — коефіцієнти захисту відповідно за герметичністю повітропровідної системи й лицевої частини. Тоді загальний коефіцієнт підсосу КП дорівнює сумі коефіцієнтів підсосу повітропровідної системи та лицьової частини, оскільки:

 (3.10)

У той же час

 (3.11)

Тобто загальний коефіцієнт захисту КЗ  не дозволяється розглядати як суму відповідних коефіцієнтів захисту повітропровідної КЗ1  та лицьової КЗ2  частин.

 

 
© 2004 Академия гражданской защиты Украины