|
Сьогодні в народному господарстві України використовуються десятки тисяч різних хімічних сполук, причому щорічно ця кількість збільшується на 200-1000 нових речовин.
За ступенем токсичності при інгаляційному (через органи дихання) і перораль-ному (через шлунково-кишковий тракт) шляхах попадання в організм хімічні речовини можна розбити на шість груп (табл.1), а за ступенем дії на організм людини на чотири класи (табл.2).
Таблиця 1
Характеристика СДОР за ступенями токсичності
|
Клас токсичності |
ГДК в повітрі, мг/м3 |
Середні смертельні |
|
Концентрація, мг/л |
Доза при внутрішньому надходженні, мг/кг |
|
Надзвичайно токсичні |
0,1 |
< 1 |
< 1 |
|
Високо токсичні |
0,1-1 |
1,5 |
1,50 |
|
Сильно токсичні |
1,1-10 |
6-20 |
51-500 |
|
Помірно токсичні |
Теж |
21-80 |
501-5000 |
|
Мало токсичні |
> 10 |
81-160 |
5001-15000 |
|
Практично не токсичні |
- |
> 160 |
> 1500 |
Таблиця 2
Клас небезпеки СДОР за ступенем дії на організм людини
|
Клас небезпеки |
Характеристика класу небезпеки |
ССК, мг/м3 |
|
1 |
Речовини надзвичайно небезпечні |
< 500 |
|
2 |
Речовини високо небезпечні |
501-5000 |
|
3 |
Речовини помірно небезпечні |
5001-50000 |
|
4 |
Речовини мало небезпечні |
> 50001 |
ССК - середня смертельна токсодоза LC50, яка приводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4 годинній інгаляційній дії.
До найбільш небезпечних (надзвичайно і високо токсичних) хімічних речовин відносяться:
деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш’яку, ртуті, кад-мію, свинцю, талію, цинку та інших);
карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші);
речовини, що мають ціанисту групу (синильна кислота та її солі, бензальдегід-ціангідрон, нітрили, органічні ізоціанати);
сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фос-фідин);
фторорганічні сполуки (фтороцтова кислота і її ефіри, фторетанол та інші);
хлоргідрони (етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон);
галогени (хлор, бром);
інші сполуки (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).
До сильно токсичних хімічних речовин відносяться:
мінеральні і органічні кислоти (сірчана, азотна, фосфорна, оцтова, інші);
луги (аміак, натронне вапно, їдкий калій та інші);
сполуки сірки (діметилсульфат, розчинні сульфіди, сірковуглець, розчинні тіо-ціанати, хлорид і фторид сірки);
хлор- і бромзаміщені похідні вуглеводню (хлористий і бромистий метил);
деякі спирти і альдегіди кислот;
органічні і неорганічні нітро- і аміносполуки (гідроксиламін, гідрозин, анілін, толуїдин, нітробензол, динітрофенол);
феноли, крезоли та їх похідні;
гетероциклічні сполуки.
До помірно токсичних, мало токсичних і практично не токсичних хімічних речовин, які не представляють собою хімічної небезпеки, відноситься вся основна маса хімічних сполук.
Необхідно відмітити, що особу групу хімічно небезпечних речовин складають пестициди – препарати, які призначені для боротьби з шкідниками сільсько-господарського виробництва, бур’янами і т.д. Більшість з них дуже токсична для людини.
За хімічним складом пестициди можна розділити на групи:
фосфорорганічні сполуки (паратіон, диметоксидихлорвінілфосфат, карбофос, хлорофос та інші);
карбомати (севін, карботіон та інші);хлорорганічні сполуки (ДДТ, дильдрін, гексахлоран та інші);
ртутьорганічні сполуки (метилртуть, ацетат метоксіетилртуті та інші);
похідні фенікси оцтової кислоти (2, 4-дихлорфеніксоцтова кислота-2, 4-Д; 2, 4, 5-трихлорфеніксоцтова кислота – 2, 4, 5-Т);
похідні дипиридила (паракват, дикват та інші);
органічні нітросполуки (динітроортокрезол –ДНОК, динітрофенол –ДНФ);
інші.
Більшість із вище перерахованих хімічних речовин, у тому числі і слабко токсичні (помірно, слабко токсичні і практично не токсичні), можуть стати при-чиною тяжкого ураження людини. Водночас привести до масових санітарних втрат в наслідок аварій (катастроф), що супроводжуються викидами (виливами) хімічних речовин, можуть не всі хімічні сполуки, включаючи навіть надзвичайно, високо і сильно токсичні.
Тільки частина хімічних сполук при поєднанні визначених токсичних і фізико-хімічних властивостей, таких, як висока токсичність при дії через органи дихання, шкіряні покрови, велика тоннажність виробництва, використання, зберігання і перевезення, а також можливість легко переходити в аварійних ситуаціях в головний фактор ураження (пар або тонко дисперсний аерозоль), який може стати причиною ураження людей. Ці хімічні сполуки відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).
Таким чином, СДОР – це обертання в великих кількостях у промисловості, сільському господарстві і на транспорті токсичних хімічних сполук, що можуть при руйнуванні (аварії) на об’єктах легко переходити в повітря і викликати масові ураження сил цивільної оборони та населення.
|