Сильнодіючі отруйні речовини

2. Сфера застосування методики

Дані методики можуть бути використанні для довгострокового і оперативного прогнозування при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті, який перевозить СДОР.

2.1. Довгострокове прогнозування.

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можли-вих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслід-ків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових і прогнозних) документів і матеріалів.

Для довгострокового прогнозування використовуються наступні дані:загальна кількість СДОР на об’єкті (для об’єктів, які розташовані у небезпечних районах та на воєнний час приймається розлив СДОР - “вільно”);

кількість СДОР в одиничній максимальній технологічній ємності (для інших об’єктів приймається розлив СДОР – “у піддон”); метеорологічні дані: швидкість вітру у приземному шарі – 1 м/сек, температура повітря – 20 ºC, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія;середня щільність населення для даної місцевості;площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) прий-мається рівною площі круга (S = 3,14хГ2);ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємності (ємностей); ємності зі СДОР при аваріях руйнуються повністю;

при аваріях на газо-, аміакопроводах кількість СДОР, яка може бути ви-кинутою, приймається рівним його кількості між засувками (для продуктопро-водів об’єм СДОР приймається 275-500 тон).

2.2. Оперативне прогнозування.

Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можли-вого зараження.

Для оперативного прогнозування використовуються наступні дані:

загальна кількість СДОР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;

характер розливу СДОР на підстильну поверхню (“вільно” або “в піддон”);

висота обвалування ємності (піддону);

реальні метеорологічні умови: температура повітря (ºC), швидкість вітру (м/сек), направленість вітру у приземному шарі, СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія);

середня щільність населення для даної місцевості;

площа зони можливого зараження приймається згідно з розрахунками;

прогнозування здійснюється на термін не більше ніж 4 години, після чого розрахунки уточнюються.

© 2005 Академія цивільного захисту України