Сильнодіючі отруйні речовини

1. Організація ліквідації наслідків хімічних небезпечних НС.

Організація ліквідації хімічних небезпечних аварій (катастроф) залежить від масштабів і їх наслідків. Масштаб аварії визначається кількістю СДОР, які вики-нуті в атмосферу (на місцевість), і його розподілом за простором і часом, а також щільністю населення і наявністю особового складу сил ЦО, для яких створюється загроза ураження. Сукупність масштабів аварії, результатів дії хімічного заражен-ня на сили ЦО і населення, об’єкти господарської діяльності і навколишнє при-родне середовище створюють наслідки хімічних небезпечних надзвичайних ситуацій.

Хімічні небезпечні надзвичайні ситуації, виходячи із протяжності меж розпов-сюдження сильнодіючих отруйних речовин і їх наслідків та матеріальних ресур-сів, що необхідні для їх ліквідації прийнято розділяти на НС: загальнодержавного, реґіонального, місцевого та об’єктового рівня.

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації об’єктового рівня здійснюється си-лами і засобами об’єктів господарської діяльності, на яких виникла аварія (ката-строфа). Для цього на об’єктах великої потужності з виробництва або вико-ристання СДОР створюються спеціальні штатні газорятувальні загони (команди) і невоєнізовані формування (загони, команди, групи).

Газорятувальний загін (команда), як правило, складається з трьох взводів: опе-ративного, що несе постійне чотирьох змінне чергування і призначеного для лік-відації аварій і рятування людей; забезпечення безпеки, що займається перевір-кою дотримання вимог безпеки на робочих місцях, в цехах (дільницях) і надання  допомоги у виконанні цих завдань на об’єкті; технічного, завданням якого є забезпечення цехів (дільниць) підприємства засобами захисту і їх перевірка.

В кожному цеху (дільниці) об’єкта, який пов’язаний з виробництвом або вико-ристанням СДОР, повинні створюватися нештатні аварійні команди (групи).

Керівництво ліквідацією наслідків локальної хімічної аварії на підприємстві здійснює штаб проведення аварійних робіт на чолі з головним інженером об’єкту господарської діяльності.

До ліквідації наслідків місцевої хімічної аварії крім сил і засобів суб’єкта господарської діяльності можуть залучатися військові частини і невоєнізовані формування цивільної оборони області (району, міста обласного підпорядку-вання). Керівництво ліквідацією місцевої хімічної аварії здійснює штаб прове-дення аварійних робіт або районна (міська) постійна комісія з питань техногенної і екологічної безпеки.

До ліквідації наслідків загальної хімічної аварії крім сил і засобів суб’єкту господарської діяльності (району, міста обласного підпорядкування, області) залучаються у разі необхідності сили МНС України, інших міністерств і відомств.

Керівництво роботами з ліквідації наслідків загальної хімічної аварії здійснює в залежності від масштабів обласна, районна, міська постійна комісія з питань техногенної та екологічної безпеки, а у особливо важких випадках Урядова комісія.

Постійні комісії з техногенної та екологічної безпеки (районні, міські, обласні, республіканська) призначені для керівництва роботою з профілактики  надзвичай-

них ситуацій на відповідній території та організації робіт з локалізації і ліквідації їх наслідків. Вони очолюються, як правило, першими заступниками керівників відповідних територіальних органів управління. До складу комісій входять зас-тупники голів територіальних державних адміністрацій, начальники управлінь, відділів і служб територіаль-них органів управління.

Для оперативного керівництва ліквідацією наслідків хімічних аварій та органі-зації взаємодії військ і сил цивільної оборони та  сил міністерств і відомств та організації надання допомоги потерпілому населенню створюється оперативна група МНС України на чолі з одним із заступників Міністра з питань надзвичай-них ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

У випадку хімічної небезпечної ситуації на транспорті при перевезенні СДОР організація її ліквідації  залежить від масштабів аварії (катастрофи) і її наслідків. Ліквідацією аварій і їх наслідків, що пов’язані з порушенням герметичності засувних устроїв цистерн і крапельним витіканням сильнодіючих отруйних речо-вин, здійснюється спеціалістами, що супроводжують транспорт з СДОР.

При більш великих хімічних аваріях, що пов’язані з порушенням герметичності цистерн і значним викидом (виливом) СДОР, ліквідація аварії і її наслідків органі-зується управлінням залізної дороги з участю місцевих державних адміністрацій. Якщо аварія виникла при перевезенні сильнодіючих отруйних речовин автомо-більним транспортом, то ліквідація здійснюється місцевими органами виконавчої влади (району або міста обласного підпорядкування).

До ліквідації наслідків хімічних аварій на транспорті можуть також залучатися спеціальні команди з об’єктів-вантажовідправників, військові частини і форму-вання ЦО, а при необхідності сили інших міністерств і відомств.

Керівництво військовими частинами і силами ЦО, що залучаються до ліквідації транспортних хімічних аварій з виливом (викидом) СДОР здійснюється терито-ріальними органами або оперативною групою МНС  Украї ни.

Ліквідація наслідків хімічних небезпечних надзвичайних ситуацій включає комплекс заходів, який проводиться в короткі терміни з метою надання допомоги потерпілому населенню і силам ЦО в районі аварії (катастрофи), недопущення подальших втрат, а також відновлення життєдіяльності населених пунктів та функціонування суб’єктів господарювання.

Комплекс заходів з ліквідації наслідків хімічної небезпечної надзвичайної ситуації включає:

прогнозування можливих наслідків хімічних небезпечних аварій;

виявлення і оцінка наслідків хімічних небезпечних аварій (катастроф);

здійснення рятувальних і інших невідкладних аварійних відновлювальних робіт;

ліквідацію хімічного зараження;

проведення спеціального оброблення техніки і санітарного оброблення людей;

надання медичної допомоги потерпілим; відновлення життєдіяльності населе-них пунктів та функціонування об’єктів господарської діяльності. Прогнозування можливих наслідків хімічних небезпечних аварій (катастроф) здійснюється розра-хунковими аналітичними станціями, групами або окремими спеціалістами. Отри-мані дані використовуються для прийняття невідкладних заходів захисту особо-вого складу сил, робітників, службовців і населення, організації виявлення наслід-ків аварії (катастрофи), проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

 

Виявлення наслідків аварії здійснюється проведенням хімічної і інженерної розвідки. Склад сил і засобів, що залучаються для виконання задач розвідки, зале-жить від характеру і її масштабів. Дані розвідки збираються в штабі керівництва ліквідації аварії (катастрофи) і на їх основі здійснюється оцінка наслідків хімічної надзвичайної ситуації та розробляється план їх ліквідації.

Рятувальні та інші невідкладні аварійні відновлювальні роботи проводяться з метою спасіння життя людей і надання допомоги потерпілим, локалізації і усу-нення аварійних пошкоджень, створення умов для наступного проведення робіт з ліквідації наслідків аварії (катастрофи).

Ліквідація хімічного зараження проводиться шляхом дегазації (нейтралізації) обладнання, будинків, споруд і місцевості в районі аварії, що заражені СДОР, і здійснюється з метою пониження ступеню їх зараження і виключення наступного ураження людей.

Спеціальне оброблення техніки і санітарне оброблення людей проводиться на виході із зон зараження і здійснюється з метою запобігання ураження людей сильнодіючими отруйними речовинами. Ефективність цих заходів залежить від своєчасного і якісного їх проведення.

Медична допомога потерпілим надається з метою зменшення загрози їх здо-ров’ю, послаблення дії на них сильнодіючих отруйних речовин.

Здійснення комплексу заходів з ліквідації наслідків хімічних небезпечних надзвичайних ситуацій потребує чіткої організації і впевненого керівництва за їх проведенням.

При хімічній небезпечній надзвичайній ситуації керівник робіт з ліквідації її наслідків зобов’язаний:

оцінити хімічну обстановку, визначити межі зон зараження, прийняти заходи щодо її позначення і оточення;

виявити людей, що підверглися  дії факторів ураження СДОР ;

розробити план ліквідації наслідків хімічної аварії, в якому в залежності від масштабів і характеру хімічного зараження викласти: коротку характеристику наслідків аварії і висновки із оцінки хімічної обстановки; задачі силам ЦО, що залучаються до робіт з ліквідації наслідків аварії; черговість робіт і терміни їх виконання; способи дегазації (нейтралізації) СДОР; організацію контролю за пов-нотою дегазації (нейтралізації) місцевості, техніки, будинків, споруд і транспорту; організацію медичного забезпечення; вимоги заходів безпеки; організацію управ-ління і порядок подання доповідей про виконання ходу робіт.

Як правило, робота починається з рекогносцировки району аварії (катастро-фи), в ході якої визначається:

масштаб аварії і загальний порядок її ліквідації;

можливі масштаби розповсюдження рідкої і парової фаз викиду (виливу) СДОР;

протипожежний стан району наступних робіт;

об’єм робіт з евакуації (відселення) населення (сільськогосподарських тварин);

необхідна кількість сил і засобів для проведення робіт;

місця зосередження сил і засобів для ліквідації наслідків аварії;

задачі з розчищення шляхів підходу і під’їзду до місця аварії;

метеорологічні умови і місця організації баз засобів матеріального забезпечен-ня, пунктів управління, видачі засобів індивідуального захисту, харчування і т.д.

За результатами рекогносцировки ставляться  завдання силам, що залучаються до проведення робіт. При цьому передбачається виконання наступних завдань, перелік яких в залежності від конкретних обставин може змінюватися:

виявлення і контроль зони розповсюдження пару СДОР;

оповіщення і евакуація населення, сил ЦО і тварин із зони зараження;

надання медичної допомоги ураженим;

ліквідація пожеж, забезпечення вибухової і пожежної безпеки робіт, що виконуються;

розчищення і вивільнення підходів і під’їздів до місця аварії;

усунення або обмеження виливу (викиду) СДОР із пошкоджених ємкостей і їх розповсюдження на місцевості;

перекачування або збір СДОР в резервні ємності;

організація дегазації (нейтралізації) техніки, що приймала участь в роботах;

санітарне оброблення осіб, що приймали участь в роботах.

Після постановки завдань кожному командиру військових частин і формувань ЦО, що приймають участь в ліквідації наслідків аварії, видається наряд-допуск на виконання робіт в зоні зараження СДОР.

Для керівництва силами і засобами, що приймають участь в ліквідації наслідків аварії, створюється система зв’язку. Для управління силами охорони громад-ського порядку, протипожежної охорони, військовими частинами можуть створю-ватися радіомережі. Використовуються також телефонні лінії державної мережі загального користування, прямі телефонні лінії, а також польові телефонні лінії, які створюються військовими частинами, а також мобільні телефонні мережі.

Необхідно відмітити, що роботи з ліквідації наслідків хімічної небезпечної надзвичайної ситуації повинні проводитися при будь-яких метеорологічних умовах, в будь-який час доби, а при необхідності і цілодобово.

© 2005 Академія цивільного захисту України