Організація ліквідації хімічних небезпечних аварій (катастроф) залежить від масштабів і їх наслідків. Масштаб аварії визначається кількістю СДОР, які вики-нуті в атмосферу (на місцевість), і його розподілом за простором і часом, а також щільністю населення і наявністю особового складу сил ЦО, для яких створюється загроза ураження. Сукупність масштабів аварії, результатів дії хімічного заражен-ня на сили ЦО і населення, об’єкти господарської діяльності і навколишнє при-родне середовище створюють наслідки хімічних небезпечних надзвичайних ситуацій.
Хімічні небезпечні надзвичайні ситуації, виходячи із протяжності меж розпов-сюдження сильнодіючих отруйних речовин і їх наслідків та матеріальних ресур-сів, що необхідні для їх ліквідації прийнято розділяти на НС: загальнодержавного, реґіонального, місцевого та об’єктового рівня.
Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації об’єктового рівня здійснюється си-лами і засобами об’єктів господарської діяльності, на яких виникла аварія (ката-строфа). Для цього на об’єктах великої потужності з виробництва або вико-ристання СДОР створюються спеціальні штатні газорятувальні загони (команди) і невоєнізовані формування (загони, команди, групи).
Газорятувальний загін (команда), як правило, складається з трьох взводів: опе-ративного, що несе постійне чотирьох змінне чергування і призначеного для лік-відації аварій і рятування людей; забезпечення безпеки, що займається перевір-кою дотримання вимог безпеки на робочих місцях, в цехах (дільницях) і надання допомоги у виконанні цих завдань на об’єкті; технічного, завданням якого є забезпечення цехів (дільниць) підприємства засобами захисту і їх перевірка.
В кожному цеху (дільниці) об’єкта, який пов’язаний з виробництвом або вико-ристанням СДОР, повинні створюватися нештатні аварійні команди (групи).
Керівництво ліквідацією наслідків локальної хімічної аварії на підприємстві здійснює штаб проведення аварійних робіт на чолі з головним інженером об’єкту господарської діяльності.
До ліквідації наслідків місцевої хімічної аварії крім сил і засобів суб’єкта господарської діяльності можуть залучатися військові частини і невоєнізовані формування цивільної оборони області (району, міста обласного підпорядку-вання). Керівництво ліквідацією місцевої хімічної аварії здійснює штаб прове-дення аварійних робіт або районна (міська) постійна комісія з питань техногенної і екологічної безпеки.
До ліквідації наслідків загальної хімічної аварії крім сил і засобів суб’єкту господарської діяльності (району, міста обласного підпорядкування, області) залучаються у разі необхідності сили МНС України, інших міністерств і відомств.
Керівництво роботами з ліквідації наслідків загальної хімічної аварії здійснює в залежності від масштабів обласна, районна, міська постійна комісія з питань техногенної та екологічної безпеки, а у особливо важких випадках Урядова комісія.
Постійні комісії з техногенної та екологічної безпеки (районні, міські, обласні, республіканська) призначені для керівництва роботою з профілактики надзвичай-
них ситуацій на відповідній території та організації робіт з локалізації і ліквідації їх наслідків. Вони очолюються, як правило, першими заступниками керівників відповідних територіальних органів управління. До складу комісій входять зас-тупники голів територіальних державних адміністрацій, начальники управлінь, відділів і служб територіаль-них органів управління.
Для оперативного керівництва ліквідацією наслідків хімічних аварій та органі-зації взаємодії військ і сил цивільної оборони та сил міністерств і відомств та організації надання допомоги потерпілому населенню створюється оперативна група МНС України на чолі з одним із заступників Міністра з питань надзвичай-них ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
У випадку хімічної небезпечної ситуації на транспорті при перевезенні СДОР організація її ліквідації залежить від масштабів аварії (катастрофи) і її наслідків. Ліквідацією аварій і їх наслідків, що пов’язані з порушенням герметичності засувних устроїв цистерн і крапельним витіканням сильнодіючих отруйних речо-вин, здійснюється спеціалістами, що супроводжують транспорт з СДОР.
При більш великих хімічних аваріях, що пов’язані з порушенням герметичності цистерн і значним викидом (виливом) СДОР, ліквідація аварії і її наслідків органі-зується управлінням залізної дороги з участю місцевих державних адміністрацій. Якщо аварія виникла при перевезенні сильнодіючих отруйних речовин автомо-більним транспортом, то ліквідація здійснюється місцевими органами виконавчої влади (району або міста обласного підпорядкування).
До ліквідації наслідків хімічних аварій на транспорті можуть також залучатися спеціальні команди з об’єктів-вантажовідправників, військові частини і форму-вання ЦО, а при необхідності сили інших міністерств і відомств.
Керівництво військовими частинами і силами ЦО, що залучаються до ліквідації транспортних хімічних аварій з виливом (викидом) СДОР здійснюється терито-ріальними органами або оперативною групою МНС Украї ни.
Ліквідація наслідків хімічних небезпечних надзвичайних ситуацій включає комплекс заходів, який проводиться в короткі терміни з метою надання допомоги потерпілому населенню і силам ЦО в районі аварії (катастрофи), недопущення подальших втрат, а також відновлення життєдіяльності населених пунктів та функціонування суб’єктів господарювання.
Комплекс заходів з ліквідації наслідків хімічної небезпечної надзвичайної ситуації включає:
прогнозування можливих наслідків хімічних небезпечних аварій;
виявлення і оцінка наслідків хімічних небезпечних аварій (катастроф);
здійснення рятувальних і інших невідкладних аварійних відновлювальних робіт;
ліквідацію хімічного зараження;
проведення спеціального оброблення техніки і санітарного оброблення людей;
надання медичної допомоги потерпілим; відновлення життєдіяльності населе-них пунктів та функціонування об’єктів господарської діяльності. Прогнозування можливих наслідків хімічних небезпечних аварій (катастроф) здійснюється розра-хунковими аналітичними станціями, групами або окремими спеціалістами. Отри-мані дані використовуються для прийняття невідкладних заходів захисту особо-вого складу сил, робітників, службовців і населення, організації виявлення наслід-ків аварії (катастрофи), проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
Виявлення наслідків аварії здійснюється проведенням хімічної і інженерної розвідки. Склад сил і засобів, що залучаються для виконання задач розвідки, зале-жить від характеру і її масштабів. Дані розвідки збираються в штабі керівництва ліквідації аварії (катастрофи) і на їх основі здійснюється оцінка наслідків хімічної надзвичайної ситуації та розробляється план їх ліквідації.
Рятувальні та інші невідкладні аварійні відновлювальні роботи проводяться з метою спасіння життя людей і надання допомоги потерпілим, локалізації і усу-нення аварійних пошкоджень, створення умов для наступного проведення робіт з ліквідації наслідків аварії (катастрофи).
Ліквідація хімічного зараження проводиться шляхом дегазації (нейтралізації) обладнання, будинків, споруд і місцевості в районі аварії, що заражені СДОР, і здійснюється з метою пониження ступеню їх зараження і виключення наступного ураження людей.
Спеціальне оброблення техніки і санітарне оброблення людей проводиться на виході із зон зараження і здійснюється з метою запобігання ураження людей сильнодіючими отруйними речовинами. Ефективність цих заходів залежить від своєчасного і якісного їх проведення.
Медична допомога потерпілим надається з метою зменшення загрози їх здо-ров’ю, послаблення дії на них сильнодіючих отруйних речовин.
Здійснення комплексу заходів з ліквідації наслідків хімічних небезпечних надзвичайних ситуацій потребує чіткої організації і впевненого керівництва за їх проведенням.
При хімічній небезпечній надзвичайній ситуації керівник робіт з ліквідації її наслідків зобов’язаний:
оцінити хімічну обстановку, визначити межі зон зараження, прийняти заходи щодо її позначення і оточення;
виявити людей, що підверглися дії факторів ураження СДОР ;
розробити план ліквідації наслідків хімічної аварії, в якому в залежності від масштабів і характеру хімічного зараження викласти: коротку характеристику наслідків аварії і висновки із оцінки хімічної обстановки; задачі силам ЦО, що залучаються до робіт з ліквідації наслідків аварії; черговість робіт і терміни їх виконання; способи дегазації (нейтралізації) СДОР; організацію контролю за пов-нотою дегазації (нейтралізації) місцевості, техніки, будинків, споруд і транспорту; організацію медичного забезпечення; вимоги заходів безпеки; організацію управ-ління і порядок подання доповідей про виконання ходу робіт.
Як правило, робота починається з рекогносцировки району аварії (катастро-фи), в ході якої визначається:
масштаб аварії і загальний порядок її ліквідації;
можливі масштаби розповсюдження рідкої і парової фаз викиду (виливу) СДОР;
протипожежний стан району наступних робіт;
об’єм робіт з евакуації (відселення) населення (сільськогосподарських тварин);
необхідна кількість сил і засобів для проведення робіт;
місця зосередження сил і засобів для ліквідації наслідків аварії;
задачі з розчищення шляхів підходу і під’їзду до місця аварії;
метеорологічні умови і місця організації баз засобів матеріального забезпечен-ня, пунктів управління, видачі засобів індивідуального захисту, харчування і т.д.
За результатами рекогносцировки ставляться завдання силам, що залучаються до проведення робіт. При цьому передбачається виконання наступних завдань, перелік яких в залежності від конкретних обставин може змінюватися:
виявлення і контроль зони розповсюдження пару СДОР;
оповіщення і евакуація населення, сил ЦО і тварин із зони зараження;
надання медичної допомоги ураженим;
ліквідація пожеж, забезпечення вибухової і пожежної безпеки робіт, що виконуються;
розчищення і вивільнення підходів і під’їздів до місця аварії;
усунення або обмеження виливу (викиду) СДОР із пошкоджених ємкостей і їх розповсюдження на місцевості;
перекачування або збір СДОР в резервні ємності;
організація дегазації (нейтралізації) техніки, що приймала участь в роботах;
санітарне оброблення осіб, що приймали участь в роботах.
Після постановки завдань кожному командиру військових частин і формувань ЦО, що приймають участь в ліквідації наслідків аварії, видається наряд-допуск на виконання робіт в зоні зараження СДОР.
Для керівництва силами і засобами, що приймають участь в ліквідації наслідків аварії, створюється система зв’язку. Для управління силами охорони громад-ського порядку, протипожежної охорони, військовими частинами можуть створю-ватися радіомережі. Використовуються також телефонні лінії державної мережі загального користування, прямі телефонні лінії, а також польові телефонні лінії, які створюються військовими частинами, а також мобільні телефонні мережі.
Необхідно відмітити, що роботи з ліквідації наслідків хімічної небезпечної надзвичайної ситуації повинні проводитися при будь-яких метеорологічних умовах, в будь-який час доби, а при необхідності і цілодобово.
|