Площа зони можливого зараження для первинної (вторинної) хмари СДОР виз-начається за формулою:
Sм = 8,72·10-3·Г2·φ (9), де:
Sм – площа зони можливого зараження СДОР, км2;
Г - глибина зони можливого зараження, км;
φ - кутові розміри зони можливого зараження СДОР в залежності від швид-кості повітря, які дорівнюють:
u, м/сек. |
< 0,5 |
0,6-1 |
1,1-2 |
> 2 |
φº |
360 |
180 |
90 |
45 |
Площа зони фактичного зараження Sф (км2) розраховується за формулою:
Sф = К8 ·Г2 ·N0,2 (10), де:
К8 – коефіцієнт, що залежить від ступеню вертикальної стійкості атмосфери, який приймається рівним: 0,081 при інверсії; 0,133 при ізотермії; 0,235 при конвекції;
N - час, який пройшов після аварії, г.
Приклад.
В результаті аварії на хімічному небезпечному об’єкті виникла зона зараження гли-биною 10,0 км. Швидкість приземного вітру складає 2 м/с, інверсія. Визначити площу зони зараження, якщо після початку аварії пройшло 4 г.
Рішення.
1. Розраховуємо площу зони можливого зараження за формулою (9):
Sв = 8,72 · 10-3 · 102 · 90 = 78,5 км2.
2. Розраховуємо площу зони фактичного зараження за формулою (10):
Sф = 0,081· 102 ·40,2 = 10,7 км2.
Відповідь. Зона фактичного зараження через 4 г після аварії на об’єкті складає 10,7 км2.
|