|
Тимчасова евакуація (відселення) населення передбачає їх вивіз (вивід) із району хімічного зараження (можливого району хімічного зараження) з метою виключення або зменшення ступеню ураження. Вона організується органами міс-цевої виконавчої влади з відповідними органами з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення. Для проведення евакозаходів створюються терито-ріальні та об’єктові евакуаційні органи (евакокомісії, збірні і приймальні пункти, евакоколони).
Необхідно відмітити, що евакуація (відселення) населення, враховуючи швид-коплинність розвитку хімічної аварії (катастрофи), значні трудності з її прове-денням, особливо пов’язанні з можливістю виникнення паніки серед населення, є крайнім засобом захисту і проводиться в виключних випадках. Вона може прово-дитися як з використанням автомобільного і залізничного транспорту, так і пішим порядком. Маршрути евакуації (відселення) вибираються з урахуванням хімічної обстановки, що склалася, метеорологічних умов і добре означеними помітними покажчиками.
Найбільш ефективно тимчасова евакуація (відселення) населення може бути проведена до підходу первинної хмари сильнодіючої отруйної речовини.
Охорона громадського порядку при тимчасовій евакуації (відселенню) насе-лення здійснюється силами і засобами органів охорони громадського порядку МВС, а у разі необхідності з використанням військ цивільної оборони.
Велику роль в підтриманні громадського порядку в районі хімічної надзви-чайної ситуації має обмеження доступу в нього людей, а також регулювання різних переміщень сил і засобів, що приймають участь в ліквідації наслідків аварії (катастрофи).
Ці обмеження здійснюються для заборони доступу в зону зараження осіб, що не зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії або підтримання громадського порядку; для забезпечення збереження майна евакуйованого населення; виклю-чення несанкціонованого переміщення різного обладнання і майна, зараженого СДОР, на чисті ділянки території; забезпечення руху по коротким маршрутам сил розвідки, аварійних команд і транспорту до місця виконання завдань.
Для виконання цих завдань організуються: контрольні пропускні пункти для забезпечення пропуску людей і транспорту на заражену територію; оточення зараженої території, виставлення постів і встановлення шлагбаумів, воріт і інших загорож; патрулювання вулиць міст і населених пунктів у межах зараження; супровід аварійних команд, підрозділів розвідки, колон автомобілів, що вивозять заражений ґрунт до місця його обеззаражування патрулями органів охорони громадського порядку або патрульними машинами ДАІ; регулювання руху на маршрутах евакуації (відселення) населення; встановлення попереджувальних знаків на межах зони зараження.
У зв’язку з трудностями здійснення в короткі строки евакуації (відселення) великих мас населення повинна передбачатися можливість тимчасового їх укриття в сховищах, що обладнанні фільтровентиляційними установками. Разом з тим, перебування людей в сховищах навіть протягом 1-2 діб може привнести до виникнення медичних, гігієнічних та інших проблем.
При відсутності сховищ або інших герметичних укриттів можна тим-часово, хоча би на період проходу первинної хмари СДОР, рекомендувати населенню залишатися в своїх житлових і службових приміщеннях, виконавши роботи з їх герметизації (закриття і ущільнення дверей, вікон, вентиляційних отворів і т.д.).
Однак після проходу первинної хмари СДОР при негативній хімічній обста-новці, що складається, повинна проводитися організація евакуації населення або забезпечення його захисту з використанням засобів індивідуального захисту. В якості засобів індивідуального захисту можуть використовуватися фільтруючі і ізолюючі протигази і захисний одяг та взуття. При цьому необхідно враховувати, що фільтруючі протигази від ряду СДОР не захищають, а по деяким з них мають малу захисну потужність.
При організації укриття населення і особового складу сил ЦО в сховищах (укриттях), розташованих, як правило, в підвалах та заглиблених приміщеннях, треба враховувати, що більшість СДОР важче за повітря і можуть накопичуватися в низьких місцях і затікати в підвальні і заглибленні приміщення. Крім того, ряд сильнодіючих отруйних речовин не затримується фільтрами фільтровентиляцій-них установок сховищ. В таких випадках сховища (укриття) можуть викорис-товуватися тільки в режимі повної ізоляції.
|