|
|
У виховному процесі, незважаючи на його складність, можна виділити такі компоненти, як:
виховання свідомості й ідейно-моральних переконань;
виховання адекватних почуттів і мотивів;
формування вольових якостей:
стимуляція фізичного розвитку людини.
Виховання свідомості і самосвідомості передбачає створення ідейних переконань, які стають рушійною силою для правильної поведінки людини.
Ідейні переконання - це наукові погляди й установки, V доцільності і корисності яких людина не має сумнівів. Вони стають керівництвом для життєдіяльності. Сила ідейних переконань примушувала людей переборювати життєві труднощі, йти на втрати, навіть на смерть Чистота переконань визначає спрямованість і цільність особистості, її мужність і соціальну цінність.
Виховання ідейних переконань - важка справа, вона залежить від багатьох факторів, а саме:
від соціальної визначеності ідей, розуміння вихованцями кожної і них;
від активно-позитивного відношення до знань, які дають нові ідеї;
від усвідомлення істинності і важливості для кожного вихованця знані, та ідей,
від готовності діяти відповідно до набутих знань, сформованих ідей
Формування ідейно-моральної свідомості і переконаності проходить успішніше. коли вихователі серйозно ставляться до організації:
вивчення психології людини і соціології суспільства:
опанування соціального досвіду попередніх поколінь,
трудової, навчальної, ігрової, громадсько-політичної діяльності учнів,
Формування адекватних почуттів до різних явищ. подій, вчинків, людей - важливий елемент у вихованні особистості. Почуття формуються не тільки під час спеціально організованих заходів - демонстрації кінофільмів. живопису, слухання музики, концертів, але й в процесі органі вдаваного навчання. Опитування учнів 90-х років свідчать, що вони бажають, щоб кожний вчитель, який викладає біологію чи математику, географію чи фізику, був захоплений своїм предметом і свої власні почуття передавав би учням. Але. на жаль, ці сподівання не в кожній школі і не на кожному уроці виправдовуються.
Сьогодні, коли учням не вистачає добрих і гарних почуттів, призначенням уроку має бути практичний показ краси людської думки, вищої естетики пошуку істини. І весь стиль поведінки і ставлення учителя до учнів повинен бути оптимістичним і мажорним. Відоме положення А.С.Макаренка про оптимістичну манеру спілкування з вихованцями є актуальним і в теперішній час.
Суттєве значення у вихованні адекватних почуттів має ставлення до предмета, до навчально-виховної діяльності самого вчителя, тому що його ставлення об'єктивно залучає учнів до співробітництва, формує в них інтерес до навчання і бажання опановувати знаннями.
Формування вольових якостей - важливий компонент процесу виховання. Воля - цс зосередженість психічної енергії на досягненні свідомо поставлених цілей. Воля розкривається у таких якостях учня. як наполегливість. рішучість, принциповість, сміливість, цілеспрямованість, мужність та ін.
Вольові якості учня формуються більш успішно, коли він:
І) якісно усвідомлює перспективну ціль і ближні навчальні завдання,
2) вміє перемагати внутрішні і зовнішні труднощі, фізичні й інтелектуальні;
3) вважає, що завдання для нього цілком посильні, інтересні;
4) виконує правила і норми поведінки постійно і наполегливо;
5) керується у своєї діяльності високоморальними мотивами, громадськими обов'язками.
Стимуляція фізичного розвитку учнів повинна відбуватись постійно. кожного дня у вигляді не тільки уроків фізкультури, але й різноманітних спортивних і фізичних ігор як на великих перервах, гак і в позашкільний час
Виховний процес має свої закономірності. Під закономірністю виховання розуміється об'єктивно існуючий зв'язок педагогічних, психологічних і соціологічних явищ і законів. Закономірності виховання визначаються загальними законами суспільного розвитку і закономірностями розвитку особистості ; урахуванням принципу природовідповідності.
Отже важливими закономірностями виховання є:
залежність виховання як особливої форми життєдіяльності людини від сукупності об’єктивних чинників соціального середовища:
(єдність і взаємозв'язок виховання і розвитку особистості приведучої ролі виховання і самовиховання:
гуманізм і організована корисна суспільству діяльність вихованців, високий рівень їх стосунків один з одним і з вихователями.
Врахування цих та інших закономірностей забезпечує ефективність виховної роботи.
|
|
|