|
|
Атеїстичне виховання - цілеспрямований вплив з метою формування в людині матеріалістичного світогляду, атеїстичної переконаності.
Атеїзм (від грецької а – частка заперечення, теос – Бог, буквально – безбожність) - система поглядів, які заперечують релігійні уявлення (віру в Бога, в безсмертя душі, воскресіння з мертвих) і релігію в цілому.
Атеїзм як система поглядів являє собою важливий елемент матеріалістичного світогляду, який стверджує науковий погляд на природу та суспільство. звільняє людину від релігійних настанов. Атеїзм виникнув у давнині на основі розвитку соціально-економічних відносин, матеріалістичної філософії. Зміст поняття атеїзму змінювався залежно від епох.
Першопочатковою формою атеїзму був атеїзм стародавніх греків. Грецький філософ, основоположник античного матеріалізму Геракліт (бл- 540-480 рр. до н.е), а також інші грецькі філософи-матеріалісти Фалес, Анаксимен, Ксенофан вважали, що в основі лежить матеріальне начало, що світ не створений ніяким Богом, то світ вічний. Ксенофан підкреслював, що не Бог створив людину, а людина створила Бога за своїм "образом і подобою".
У період феодалізму релігія стала пануючою формою виховання людей. Церква використовувала будь-які засоби у боротьбі проти атеїзму, але релігійні позиції підривали масові антиклерикальні та єретичні рухи.
Зародження та розвиток капіталізму супроводжувався звільненням особистості від духовної диктатури церкви. Матеріалістичні вчення філософів-матеріалістів XVIII ст. Т.Локка, Б.Спинози, Л.Фейєрбаха та інших мислителів стверджували, що релігія є породженням неуцтва і темноти мас. Вони писали про те, то релігійне виховання стримує освіту, науку, визвольний рух від рабства.
Вищою формою атеїзму став атеїзм марксистський. Він наполягав на атеїстичному вихованні людей з метою вироблення у них світоглядної позиції всепереможності людського розуму. Після революції в Україні було скасовано всю релігійну систему і почали поширюватися різні форми атеїстичного виховання людей, упроваджу валися нові соціалістичні свята та обряди і метою подолання релігійної моралі Атеїстичне виховання в перші роки Радянської влади супроводжувалось руйнуванням церков і монастирів, арештами та засланнями священників і монахів. Але войовничий атеїзм після Великої Вітчизняної війни змінився на поважливе ставлення до віруючих, критика релігійної моралі поступалася перед більш тактовним і науковим атеїстичним вихованням. Атеїстичне виховання вважалось актуальним завданням будівництва комуністичного суспільства.
На сучасному етапі розвитку демократичного суспільства атеїстичне виховання дітей в українських сім'ях відбувається поряд з релігійним вихованням. Атеїзм і релігія - два типи світогляду. Вони знаходяться у витоків створення й формування європейської культури та цивілізації. Християнство запровадило в розвиток свідомості ідею морального самовдосконалення людини, а атеїзм формує віру про велич і всепереможність людського розуму.
Суперечності та кризи розвитку суспільства викликали до життя своєрідні психотехнічні системи стихійного характеру, різні види нетрадиційних культур. Одни з них посилюють виховний ефект формування моральних цінностей, інші - навпаки, дестабілізують моральний розвиток особистості. У зв'язку з цим слід зазначити, що виховання дітей, молоді та дорослих мас бути таким, щоб люди засвоювали певні моральні норми відповідальності за свою долю та долю інших людей.
|
|
|