|
|
Самоінформування - це активне сприймання письмового й усного слова з метою удосконалення свого «Я», придбання знань, розвитку пам'яті, мислення, інтелекту.
Фізіологічну сутність самоінформування розкрили видатні вчені В.М.Бехтерев і І.П. Павлов. Вони показали, що прочитане слово, так само, як і почуте, сприймається відповідним аналізатором, який має тісний зв'язок з клітинами головного мозку, які, в свою чергу, змінюються і породжують різні психічні явища.
Розвиток свідомості дитини починається зі сприймання усного слова матері. Чим більше мати розмовляє з немовлям, тим швидше у нього йде розвиток мови і мислення. Відомо , що тимчасове виключення дитини від 2 до 5 років із соціального оточення затримує її інтелектуальний розвиток.
Видатний грек Аристотель пропонував вихователям частіше розказувати дітям оповідання й казки, які доходять до їх слуху. Неправильно роблять ті, хто забороняє дітям крик й плач: як перше, так і друге корисне для їх розвитку. Особливо треба спостерігати за тим, щоб діти не чули і не казали нічого дурного.
Чим раніше дитина навчиться читати, тим інтенсивніше буде розвиватись її особистість. Треба привчити дитину більше читати. Книга для дитини - реальний досвід, завдяки своєї вразливості вона читає чужі історії так щиро, ніби живе ними. Книга має ту перевагу, що пережите може в ній повторюватись. Звісно, книг, прочитаних у дитинстві, не забуває ніхто. Тому заохочувати до читання дитину треба в ранньому віці.
Перший крок у самовихованні дитина робить, коли навчиться працювати з книгою, шукати в ній поради й відповіді на свої запитання. Але дитину треба зацікавити книгою, навчити її як найефективніше використовувати знання, почерпнуті з книг і журналів, як опрацьовувати друковані матеріали, класифікувати і зберігати їх.
Якщо батьки прагнуть до того, щоб дитина займалась самоінформуванням, розширяла коло своїх знань та інтересів, вони організують дитячу бібліотеку з обов'язковою довідною літературою. Тут повинні бути насамперед книги енциклопедичного характеру (дитячі енциклопедії, різноманітні енциклопедичні довідники - про людину, природу, тварин, спорт тощо).
Книги, що відкривають дітям горизонти невідомих досі галузей знань або приносять нову інформацію з того, що їх зацікавило, викликають у них велике задоволення і почуття самостійного опанування знаннями. Все це, безперечно, позитивно впливатиме на успішність дітей у школі, на вибір ними майбутньої професії.
Від батьків і вчителів залежать літературні інтереси дитини. Зустріч з доброю книгою для підлітка багато що значить, вона розвиває його духовний світ і вищі почуття, робить з нього громадянина й патріота, залучає до національної культури.
Був час, коли підлітки й юнаки складали найбільшу частину населення, яка фактично використовувала друковані джерела і регулярно читала книжки й журнали. Дослідниця А.Я. Журкіна приводить такі дані: від 77 до 85 відсотків школярів регулярно читали художню літературу, щоденно витрачаючи на читання приблизно до сорока хвилин, а у вихідні дні - годину і сорок хвилин.
Сучасні школярі читають явно недостатньо, навіть рекомендовану вчителями літературу прочитують не всі і не всю. Самоінформування у них зводиться до безцільного спілкування з однолітками або до перегляду телебачення. Із найчитаючої категорії населення юнацтво перетворилося у таку частину суспільства, яка найбільше дивиться телефільми та слухає популярну музику. Справа дійшла до того, що діти «готують» домашні завдання, дивлячись вечірні програми для дорослих або включаючи голосно магнітофон.
Для батьків і вчителів виникає потреба показувати школярам негативні наслідки надмірного захоплення телебаченням і гучною музикою, привчати юнацтво до книг, допомагати юнакам і дівчатам розробляти спеціальні програми читання тієї літератури, яка виховувала б їх і стимулювала до саморозвитку.
Можливості самоінформування з кожним часом збільшуються. Не встигли діти і молодь навчитись правильно використовувати телебачення, як з'явилась комп'ютерна техніка. Але й комп'ютер має негативне значення, якщо дитина грає в комп'ютерні ігри, забуваючи про книги, домашні завдання, спортивні розваги. Батьки повинні правильно використовувати комп'ютер для розвитку своїх дітей. Менше розваг, більше корисної інформації. Для цього треба вміло підбирати інформаційні програми відповідно до віку дитини, до завдань її самовиховання.
|
|
|