Організація та проведення
|
1.3 Наукова обґрунтованість висновку експерта Основними вимогами карно-процесуального законодавства до висновку експерта є наукова обґрунтованість проведених у рамках експертизи досліджень і вірогідність встановлюваних фізичних даних, що формулюються у висновках експерта. Як відомо, при проведенні експертизи не встановлюються які-небудь нові, невідомі раніше науці й практиці закономірності. Навпаки, експерт застосовує спеціальні знання, що складають наукові основи пожежно-технічної експертизи, виявляє прояви цих закономірностей у наданих йому матеріалах справи і на цій основі робить висновок, наприклад, про осередок пожежі, механізм виникнення й розвитку горіння і т.д. Частину вихідних даних експерт одержує при дослідженні речових доказів, але цього, звичайно, не буває достатньо для відповіді на основні питання пожежно-технічної експертизи. Інша частина необхідних відомостей укладена в процесуально закріплених у кримінальній справі протоколах слідчих дій, постанові про призначення експертизи, інших документах. Вивчаючи кримінальну справу в рамках виробництва пожежно-технічної експертизи, експерт систематизує фактичні дані щодо осередку пожежі, слідчих версій про пожежу, невідповідностей вимогам правил утримання й експлуатації об'єктів і їхнього інженерного устаткування, що потенційно могли бути пов'язані з виникненням і розвитком пожежі. Ця робота з карною справою обов'язково припускає застосування спеціальних знань із ряду областей науки й техніки, що складають наукові основи пожежно-технічної експертизи. Поряд із протоколами огляду місця пожежі, інших слідчих дій, із технічної документації багато даних технічного характеру, необхідні для вирішення питань експертизи, містяться в показаннях свідків і очевидців пожежі, що не рідко відрізняються непослідовністю й суперечливістю. Оскільки оцінка вірогідності показань свідків не входить до компетенції судового експерта, це ускладнює його роботу з аналізу технічних сторін події. Експертові не слід займатися самостійним підбором даних із показань свідка (наприклад, хто і що бачив, як і з яких матеріалів був виконаний інтер'єр, у яку сторону дув вітер і т.д.), особливо якщо зустрічаються розбіжності з показаннями інших свідків. Справа в тім, що свідок може змінити свої показання під тим чи іншим приводом, що потягне за собою сумніви у висновку експерта, для обґрунтування якого бралися ці показання. Якщо ж показання свідків попередньо просіваються слідчим, можливість експертної помилки зменшується.
|
© 2004 Академя гражданской защиты Украины