Організація та проведення


  • Книга «ОП»
  • 2.3 Порядок, призначення й організація пожежно-технічної експертизи. Підготовка матеріалів для її проведення

    Виробництво пожежно-технічної експертизи, як і будь-якої іншої (криміналістичної, судово-медичної, судово-хімічної, судово-бухгалтерської і т.д.), може мати місце тільки після порушення кримінальної справи і на підставі постанови слідчого (прокурора) чи визначення суду про призначення такої експертизи. Виробництво пожежно-технічної експертизи можливо і на підставі постанови про призначення експертизи, винесеної органом дізнання по кримінальній справі, досудове слідство по якій не обов'язкове. За справами, по яких обов'язкове виробництво досудового слідства, орган дізнання має право доручити працівникам науково-технічних відділів, спеціальних лабораторій і т.п. попередні дослідження (у тому числі на місці проведення слідчої дії). Питання про доцільність призначення експертизи в кожнім конкретному випадку вирішує орган дізнання, слідчий, прокурор чи суд. Якщо встановлення тих чи інших обставин може бути досягнуте без допомоги експертизи (наприклад, шляхом допиту свідків, одержання консультації у фахівця і т.д.), призначення її буде недоцільним. Так, якщо місце виникнення й шляху поширення пожежі в необхідній мірі матеріалами справи доведені, а для уточнення причини його виникнення досить допитати очевидців, що виявили пожежу, потреби в проведенні пожежно-технічної експертизи немає.

    Слід зазначити, що пожежно-технічна експертиза повинна призначатися лише за наявності достатніх підстав у її необхідності.

    Проведення пожежно-технічної експертизи не відноситься до числа невідкладних слідчих дій, і вона може бути призначена на будь-якій стадії розслідування. Часто пожежно-технічна експертиза призначається негайно чи незабаром після закінчення гасіння пожежі. Така практика обумовлюється тим, що в такому випадку експерт має можливість особисто по гарячих слідах разом із слідчим ретельно оглянути місце пожежі.

    Слід зазначити, що до огляду місця пожежі може бути залучення слідчим відповідний фахівець, що згодом за даною справою виступати як експерт не може (ст. 128 Кримінально-процесуального кодексу України).

    Оскільки основним для пожежно-технічної експертизи є питання про причину виникнення пожежі, цей вид експертизи проводиться після інших експертиз (судово-медичної, хімічної, електротехнічної і т.д.). Пожежно-технічний експерт повинний бути обов'язково ознайомлений з висновками інших експертів.

    Призначенню експертизи передує добір об'єктів, що підлягають дослідженню, а в необхідних випадках вилучення порівняльних зразків. Об'єктами пожежно-технічної експертизи звичайно є обгорілі частини будинків, споруджень, протипожежний інвентар, різні механізми й матеріали, залишки згорілих речовин, фотознімки і т.п. Вилучення об'єктів і зразків, що викликає ускладнення, здійснюється за участю фахівця, незацікавленого в результаті справи. Ця участь виражається звичайно в наданні консультацій слідчому про умови, технічні прийоми й порядок вилучення об'єктів і зразків, а також у конкретних практичних діях з їхнього добору.

    Експертові представляється вся документація, що необхідна для виробництва експертизи. Такими документами можуть бути: акт про пожежу; висновки технічного інспектора ради профспілок, інспектора органів держміськтехнагляду та ін.; або акт розпорядження за результатами пожежно-технічного обстеження об'єкта; протокол огляду місця події; протоколи слідчих експериментів, а також схеми, фотознімки і т.п.

    Призначення експертизи на стадії досудового слідства оформляється спеціальною постановою (ст. 113 Кримінально-процесуального кодексу України).

    У випадку, якщо виробництво експертизи доручається досвідченій особі, що не входить до штату експертної установи, слідчий викликає його до себе, засвідчує його особу, спеціальність і компетентність, перевіряє, чи немає підстав для відводу: зокрема, з'ясовує відносини між експертом, обвинувачуваним (чи підозрюваним) і потерпілим. Слідчий роз'ясняє експертові його права й обов'язки, а вручивши постанову про призначення експертизи, попереджає про кримінальну відповідальність за відмову чи відхилення від дачі висновку або дачу свідомо хибного висновку за ст.ст. 178,179 Кримінально-процесуального кодексу України, про що в постанові повинна бути оцінка й підпис експерта (ст. 189 Кримінально-процесуального кодексу України). Якщо матеріали для виробництва досліджень висилаються в експертну установу, про зазначену відповідальність експерта попереджає керівник даного експертного установи (ст. 198 Кримінально-процесуального кодексу України). Підписування експерта оформляється або у вступній частині висновку, або на спеціальному бланку, прикладеному до висновку.

    З постановою про призначення експертизи слідчий зобов'язаний ознайомити обвинувачуваного і роз'яснити права, що надані йому у зв'язку з цією процесуальною дією (ст. 197 Кримінально-процесуального кодексу України).

    По закінченні експертизи, відповідно до вимог ст. 202 Кримінально-процесуального кодексу України, обвинувачуваному повинен бути обов'язково пред'явлений висновок експерта, а також протокол допиту експерта (якщо він є).

    Постанова про призначення експертизи, висновок експерта чи його повідомлення про неможливість дати висновок, а також протокол допиту експерта (якщо він є), повинні бути пред'явлені і тим особам, що були притягнуті як обвинувачувані уже після призначення експертизи (ст. 193 Кримінально-процесуального кодексу України).

     


    © 2004 Академя гражданской защиты Украины