Організація та проведення

Книга «ОП» РОЗДІЛ 5. Законодавчі та норма… Розділ ХVІІ. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ… Розділ ХVІ. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ … Розділ ХІY. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ О… Розділ ХV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОР… Розділ ХІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕК… Розділ ХІІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМА… Розділ V. ВИНА ТА ЇЇ ФОРМИ Розділ VІІІ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВ… Розділ VІ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАС… Розділ VІІ. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГО… Розділ Х. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕ… Розділ ІХ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМА… Розділ III. ФІНАНСОВЕ ТА ОРГАН… Розділ IV МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТ… Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Розділ ІІ СУДОВИЙ ЕКСПЕРТ Розділ ХІХ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТА… Розділ ХVІІІ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ П… Розділ ХХ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ,… Авторы РОЗДІЛ 4. Складання письмового… 4.2 Особливості структури вис… 4.1 Постанова про призначення … Додатки Додаток 1 ФОТОТАБЛИЦЯ Фото 5 Фото 2 Фото 3 Фот о 1 Фото15 Фото 16 Фото 17 Фото 18 Фото 19 Фото 14 Фото 12 Фото 13 Фото 4 Фото 6 Фото 7 Фото 8 Фото 9 Фото 10 Фото 11 Додаток 3 ПРОТОКОЛ 2 ПРОТОКОЛ 1 ПРОТОКОЛ 3 Технічні висновки Додаток 2. РОЗДІЛ 2. Види пожежно-техніч… 2.4 Питання, що вирішуються по… 2.1 Види пожежно-технічної екс… 2.3 Порядок, призначення й орг… 2.5 Робота пожежно-технічного … 2.2 Підстави для призначення е… Література РОЗДІЛ 3. Процесуальне полож… 3.6 Підстава для відводу експе… 3.5 Допит експерта 3.4 Відповідальність експерта 3.3 Права експерта (ст. 77 Кри… 3.2 Обов'язки експерта (ст. 75… 3.1 Компетенція експерта РОЗДІЛ 1. ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНА ЕКС… 1.2 Процесуальні підстави пров… 1.3 Наукова обґрунтованість ви… 1.1 Поняття, сутність і задачі… ВСТУП

ПРОТОКОЛ 3 ПРОТОКОЛ 3 випробувань по визначенню групи горючості 3-х зразків будівельних матеріалів, вилучених з місця пожежі, яка сталася 11 січня 1999 року у будинку гр. Хурушудяна К.Б. в с. Отрохи Козелецького району Чернігівської області Дата проведення випробувань: 9 лютого 1999 р. Місце проведення випробувань: Лабораторія відділу № 8 УкрНДІПБ МВС України Методика випробувань: Метод експериментального визначення групи важкогорючості та горючості твердих речовин та матеріалів відповідно да ГОСТ 12.1.044-89 “Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методі их определения”. Прилади: Установка для визначення групи важкогорючих і горючих твердих речовин та матеріалів ОТМ зав. № 19 (термін дії атестату № 63 до 01.04.99 р.) Потенціометр КСП-4 зав. № 36579 з межами вимірювання від 0 ° С до 1100 ° С. Секундомір СОС пр-26-2-000 зав. 383 повірений 29.10.98 р. Балон з газом пропан-бутан. Умови випробувань: Температура в приміщенні 16 ° С. Атмосферний тиск – 98,9 кПа Результати випробувань: Зразок № 1 – деревина (вагонка) світло-жовтого кольору. Зразки для випробувань розміром 150 ´ 60 ´ 11 мм. № пп Температура реакційної камери до введення зразків, ° С Максимальна температура продуктів горіння, ° С Час досягнення максимальної температури, с Маса зразка, г Втрата маси зразка До випробування Після випробування в г в %   200 1100 » 69 36,45 2,69 33,76 92,62   200 1100 » 65 36,20 2,37 33,73 93,43   200 1100 » 70 36,38 2,53 33,85 92,92 Таким чином зразки деревини, о надані на випробування, відносяться дол. Групи горючих матеріалів середньої займистості. Примітка: Максимальна температура газоподібних продуктів горіння деревини, що випробовувалась, перевищує 1100 ° С (точніше встановити температуру не було можливим, оскільки градуювання потенціометра розраховане до 1100 ° С). Через 25-30 с приріст температури перевищує 60 ° С. Максимальна температура зберігається 4 хвилини і більше.   Зразок № 2 – пластмаса сірого кольору. Зразки для випробування розміром 150 ´ 60 ´ 1 мм. № пп Температура реакційної камери до введення зразків, ° С Максимальна температура продуктів горіння, ° С Час досягнення максимальної температури, с Маса зразка, г Втрата маси зразка До випробування Після випробування в г в %   200 280 150 12,34 7,77 4,57 37,03   200 275 145 12,58 7,99 4,59 36,49   200 285 155 12,21 7,58 4,63 37,92 Висновок. Зразки горять з виділенням кіптяви та диму. Максимальний приріст температури складає D t > 60 ° С і час досягнення максимальної температури 0,5 < t < 4,0 хв. Таким чином зразки пластмаси, що надані на випробування відносяться до групи горючих матеріалів середньої займистості. Зразок № 3 – скловата світло-жовтого кольору. Зразки для випробування розміром 150 ´ 60 ´ 30 мм. № пп Температура реакційної камери до введення зразків, ° С Максимальна температура продуктів горіння, ° С Час досягнення максимальної температури, с Маса зразка, г Втрата маси зразка До випробування Після випробування в г в %   200 170 300 5,38 5,17 0,21 3,90   200 175 300 5,64 5,42 0,22 3,90   200 175 300 5,53 5,31 0,22 3,98 Висновок. Максимальний приріст температури складає D t > 60 ° С і втрата маси D m > 60%. Таким чином зразки можна віднести до групи важкогорючим матеріалів. Але для виявлення групи негорючих матеріалів випробування слід продовжити за методом п. 4.1. ГОСТ 12.1.044-89     Начальник НДВ-4 С.Г. Степаненко Провідний інженер НДВ-8 О.А. Стариков       Киевский научный институт судебных экспертиз   Я, Хурушудян Константин Борисович, настоящим ставлю в известность, что представитель института пожарной безопасности Степаненко Сергей Георгиевич является моим доверенным лицом по вопросам проведения экспериментов, экспертиз, связанных с пожаром в с. Отрохи. Козелецкого р-на 11.01.99 г. с правом подписи и получения результатов экспериментов и экспертиз.   09.03.99 г.   До висновку спеціаліста № 190 від ______ березня 1999 р. Протокол експериментальних досліджень щодо визначення температури нагріву газів, що відходять, і поверхні металорукава при роботі рідинно-паливного водонагрівача “Міні-Терм” моделі JF-125 фірми TELEDYNE LAARC 17 березня 1999 р. 1. Мета досліджень. Мета даних досліджень полягає в визначенні вихідних даних по нагріву газів і поверхні з’єднувального металорукава, в різних його місцях, при роботі рідинно-паливного водонагрівача “Міні-Терм” моделі JF-125 фірми TELEDYNE LAARC. 2. Підстави для проведення експериментальних досліджень. Підставою для проведення даних досліджень є розпорядження директора Київського НДІ судових експертиз № 910 від 11 січня 1999 року про надання висновку спеціалістів щодо визначення причини виникнення пожежі, яка сталася 11 січня 1999 року в мисливському будинку, що розташований в с. Отрохи, Козелець кого району, Чернігівської області і належить гр-ну Хорушудяну Костянтину Борисовичу. Згідно з цим розпорядженням проведення досліджень було доручено старшому науковому співробітнику Київського НДІСЕ МЮ України судовому експерту з питань пожежно-технічної експертизи Підгайному Віталію Прокоповичу та науковому співробітнику УкрНДІПБ МВС України, позаштатному експерту КНДІСЕ МЮ України судовому експерту з питань пожежно-технічної експертизи Підгайному Андрію Віталійовичу. 3. Умови проведення експериментальних досліджень. Температура навколишнього середовища – 3 ° С. Атмосферний тиск – 743 мм рт. ст. Відносна вологість повітря – 81 %. Швидкість вітру – 3-6 м/с. Температура повітря в приміщенні – 16-18 ° С. 4. Місце проведення експериментальних досліджень. Експериментальні дослідження проводились 20 лютого 1999 року в закритому приміщенні м. Українка, Київської обл. 5. Матеріально-технічне забезпечення. Експериментальна установка – 1 шт. Потенціометр типу КСП градуювання “ХА” – 1 шт. Термопари типу “ХА” – 5 шт. Анемометр чашковий – 1 шт. Термометр спиртовий – 1 шт. Психрометр – 1 шт. Рулетка – 1 шт. Лінійка – 1 шт. Штангенциркуль – 1 шт. Фотоапарат – 1 шт. 6. Методика проведення експериментальних досліджень. Експериментальні дослідження проводились в умовах, які відповідали реальним, що склались в місці виникнення даної пожежі. В закритому приміщенні цегляного будинку було змонтовано експериментальну установку місцевого водяного опалення. Ємність воду у системі була близько 0,3 м3. В схемі експериментальної установки використовувалось обладнання і конструкції, що входили в систему місцевого водяного опалення і були вилучені з місця даної пожежі, а саме: побутовий твердопаливний котел; металева димова труба в комплекті з приєднувальним патрубком, кожухом та основою; металевий з’єднувальний патрубок Т-подібної форми для приєднання твердопаливного котла в загальну систему. Для живлення експериментальної установки використовувався побутовий рідинно-паливний котел “Міні-Терм” моделі JF-125 фірми TELEDYNE LAARC аналогічний тому, що використовувався в даному конкретному випадку. Для приєднання котла використовувався металорукав, діаметром 200 мм. Схема розміщення обладнання, розміри і типи з’єднувального рукава, марка мінерального утеплювача, вид і марка пального відповідали тим, що використовувались в будинку, де сталася дана пожежа. Експерименти проводились в автоматичному режимі роботи рідинно-паливного котла для звичайних умов опалення, при температурі теплоносія 64-73 ° С, і для умов посиленого опалення в автоматичному і ручному режимах роботи при температурі теплоносія 95-100 ° С. Схема розміщення експериментальної установки, фото таблиця і дані експериментальних досліджень надані у додатках до протоколу (див. Додатки 1-3) Результати експериментальних досліджень. При роботі водонагрівального котла “Міні-Терм” моделі JF-125 фірми TELEDYNE LAARC в автоматичному режимі, для звичайних умов опалення, коли температура теплоносія задавалась в межах 64-73 ° С, середня тривалість циклу досягала 22 хвилин із них: в режимі роботи – 4,5 хв.; в режимі автоматичного відключення – 17,5 хв. Максимальна температура, яка підтримувалась протягом 1,0-1,5 хвилин, досягла значень: у верхній частині газового потоку, у місці проходження крізь стінку з’єднувального металорукава – 133 ° С; на вісі газового потоку на відстані 1,35 м від вихідного патрубка водонагрівального котла – 210 ° С; на поверхні з’єднувального металорукава під шаром теплоізоляції в місці проходження металорукава крізь стінку – 97 ° С; по вісі потоку на виході з патрубка водонагрівального котла - 260 ° С; в шарі теплоізоляції на відстані 10 мм від поверхні з’єднувального металорукава в місці проходження металорукава крізь стінку – 46 ° С; При роботі водонагрівального котла Міні-Терм” моделі JF-125 фірми TELEDYNE LAARC в автоматичному режимі, для умов посиленого опалення, коли температура теплоносія задавалась в межах 95-100 ° С, середня тривалість циклу досягала 9,5 хвилин, із них: в режимі роботи – 4 хв.; в режимі автоматичного відключення – 5,5 хв. Максимальна температура, яка підтримувалась протягом 1,0-1,5 хвилин, досягла значень: у верхній частині газового потоку, у місці проходження крізь стінку з’єднувального металорукава – 148 ° С; на вісі газового потоку на відстані 1,35 м від вихідного патрубка водонагрівального котла – 210 ° С; на поверхні з’єднувального металорукава під шаром теплоізоляції в місці проходження металорукава крізь стінку – 112 ° С; по вісі потоку на виході з патрубка водонагрівального котла - 275 ° С; в шарі теплоізоляції на відстані 10 мм від поверхні з’єднувального металорукава в місці проходження металорукава крізь стінку – 55 ° С; При роботі водонагрівального котла Міні-Терм” моделі JF-125 фірми TELEDYNE LAARC в ручному режимі, для умов посиленого опалення, коли температура теплоносія задавалась в межах 64-100 ° С, при тривалості безперервної роботи котла протягом 18 хвилин температура встановилась через 9-10 хвилин і досягла значень: на поверхні металорукава на відстані 0,7 м від вихідного патрубка водонагрівального котла – 93 ° С; на вісі газового потоку на відстані 1,35 м від вихідного патрубка водонагрівального котла – 230 ° С; на поверхні з’єднувального металорукава під шаром теплоізоляції в місці проходження металорукава крізь стінку – 119 ° С; по вісі газового потоку на виході з патрубка водонагрівального котла – 278 ° С; в шарі теплоізоляції на відстані 10 мм від поверхні з’єднувального металорукава, в місці проходження металорукава крізь стінку – 75 ° С   Старший науковий співробітник Київського НДІСЕ МЮ України судовий експерт з питань пожежно-технічної експертизи В.П. Підгайний   Науковий співробітник УкрНДІПБ МВС України, позаштатний експерт Київського НДІСЕ МЮ України судовий експерт з питань пожежно-технічної експертизи , майор вн. служби А. В. Підгайний   При проведенні досліджень були присутні: Представник з боку потерпілого, начальник відділу УкрНДІПБ МВС України, полковник вн. служби С.Г. Степаненко Представник ЗАТ “Комінвест” Е.В. Бойко                           Результати експериментальних досліджень щодо визначення температури нагріву газів, що відходять, і поверхонь з’єднувального металорукава при роботі рідинно-паливного водонагрівача “Міні-Терм” моделі JF-125 фірми TELEDYNE LAARC Таблиця 1. Серія вимірювань № 1. № досліду Час, хв. Режим роботи водонагрівача Температура теплоносія. ° С Показання термопар № 1 № 2 № 3 № 4 № 5 8 0 автоматичне вкл. 95 60 112 42 200 42   0,5     105 138 73 235 43   1,0     127 168 90 255 45   1,5     135 178 95 255 45   2,0     136 186 98 236 45   2,5     144 193 103 267 48   3,0     145 198 106 268 50   3,5     148 205 110 270 52   4,0 автоматичне відкл. 100 148 208 112 275 53   4,5     93 187 96 205 55   5,0     78 170 80 166 55   5,5     62 155 70 150 55   6,0     50 132 55 130 54   6,5     50 125 50 125 50   7,0     45 115 50 120 48   7,5     45 110 45 115 45   8,0     40 98 45 107 44   8,5     35 94 40 100 43 9 9,0 автоматичне вкл. 95 102 134 68 235 42   9,5     118 152 80 245 42   10,0     126 165 87 255 45   10,5     135 178 93 260 45   11,0     140 192 99 265 48   11,5     144 200 102 270 50   12,0     144 203 105 272 52   12,5     145 205 106 270 52   13,0 автоматичне відкл. 100 148 210 110 200 52   13,5     68 170 78 166 55   14,0     65 153 67 148 54   14,5     54 143 60 138 52   15,0     47 125 50 123 48   15,5     35 117 47 120 47   16,0     35 112 44 115 45   16,5     35 100 40 110 45   17,0     34 98 38 105 42   17,5     30 93 35 100 40   18,0     30 86 33 95 40   18,5     30 84 32 93 40   19,0     28 80 35 93 36 10 19,5 автоматичне вкл. 95 80 110 50 205 36   20,0     118 155 73 245 38   20,5     125 168 85 255 40   21,0     130 180 89 259 40   21,5     135 185 93 263 42   22,0     140 200 98 267 45   22,5     140 205 100 267 48   23,0     142 210 105 270 50   23,5     145 210 108 275 52   24,0     145 210 110 275 52   24,5 автоматичне відкл. 100 145 204 97 215 53 Примітка: - номер досліду надано згідно з відмітками на діаграмній стрічці вимірювального пристрою. Місця розміщення термопар: № 1 – у верхній частині газового потоку, у місці проходження крізь стінку з’єднувального металорукава; № 2 – на вісі газового потоку на відстані 1,35 м від вихідного патрубка водонагрівального котла; № 3 – на поверхні з’єднувального металорукава під шаром теплоізоляції в місці проходження металорукава крізь стінку; № 4 – по вісі газового потоку на вході з патрубка водонагрівального котла; № 5 – в шарі теплоізоляції на відстані 10 мм від поверхні з’єднувального металорукава, в місці проходження металорукава крізь стінку. Таблиця 2. Серія випробувань № 2. № досліду Час, хв. Режим роботи водонагрівача Температура теплоносія. ° С Показання термопар № 1 № 2 № 3 № 4 № 5   0 автоматичне вкл. 64 30 55 30 65 27   0,5     73 94 45 87 27   1,0     100 144 60 214 27   1,5     110 154 77 227 30   2,0     117 168 82 240 30   2,5     120 180 85 245 35   3,0     125 185 88 250 36   3,5     130 190 94 254 40   4,0     133 200 97 255 40   4,5 автоматичне відкл. 73 133 200 97 260 45                   12 21,0 автоматичне вкл. 64 30 70 35 170 30   21,5     90 135 55 220 30   22,0     110 155 64 232 30   22,5     115 165 71 240 30   23,0     120 175 77 244 32   23,5     122 185 82 245 34   24,0     125 195 87 253 38   24,5     130 200 90 255 40   25,0     130 203 92 255 45   25,5 автоматичне відкл. 73 133 205 95 258 46 Примітка: - номер досліду надано згідно з відмітками на діаграмній стрічці вимірювального пристрою. Місця розміщення термопар: № 1 – у верхній частині газового потоку, у місці проходження крізь стінку з’єднувального металорукава; № 2 – на вісі газового потоку на відстані 1,35 м від вихідного патрубка водонагрівального котла; № 3 – на поверхні з’єднувального металорукава під шаром теплоізоляції в місці проходження металорукава крізь стінку; № 4 – по вісі газового потоку на вході з патрубка водонагрівального котла; № 5 – в шарі теплоізоляції на відстані 10 мм від поверхні з’єднувального металорукава, в місці проходження металорукава крізь стінку. Таблиця3. Серія випробувань № 3. № досліду Час, хв. Режим роботи водонагрівача Температура теплоносія. ° С Показання термопар № 1 № 2 № 3 № 4 № 5 13 42,0 автоматичне вкл. 64 30 95 45 95 40   42,5     60 110 55 160 25   43,0     65 133 77 220 25   43,5     75 153 78 232 25   44,0     77 165 83 238 30   44,5     83 175 90 243 30   45,0     85 188 93 247 35   45,5     85 195 98 250 40   46,0     90 200 100 255 40   46,5 автоматичне відкл. 73 90 200 102 255 43                   14 63,0 автоматичне вкл. 64 35 82 40 175 25   63,5     50 117 57 207 28   64,0     57 140 70 220 30   64,5     65 155 80 222 30   65,0     73 175 90 244 34   65,5     78 185 95 245 35   66,0     80 190 96 248 38   66,5     83 195 97 251 40   67,0     85 200 100 255 42   67,5 автоматичне відкл. 73 85 204 104 256 45 Примітка: - номер досліду надано згідно з відмітками на діаграмній стрічці вимірювального пристрою. Місця розміщення термопар: № 1 – у верхній частині газового потоку, у місці проходження крізь стінку з’єднувального металорукава; № 2 – на вісі газового потоку на відстані 1,35 м від вихідного патрубка водонагрівального котла; № 3 – на поверхні з’єднувального металорукава під шаром теплоізоляції в місці проходження металорукава крізь стінку; № 4 – по вісі газового потоку на вході з патрубка водонагрівального котла; № 5 – в шарі теплоізоляції на відстані 10 мм від поверхні металорукава. Таблиця 4. Серія випробувань № 4. № досліду Час, хв. Режим роботи водонагрівача Температура теплоносія. ° С Показання термопар № 1 № 2 № 3 № 4 № 5 15 0 ручне включення 64 45 60 40 60 25   0,5     50 120 60 110 27   1,0     65 156 80 230 30   1,5     70 170 85 235 30   2,0     75 178 90 240 33   2,5     78 185 95 248 35   3,0     81 195 97 250 36   3,5     85 200 100 254 38   4,0     85 203 103 254 43   4,5     85 205 104 255 45   5,0     85 210 106 258 50   5,5     85 210 108 258 50   6,0     88 210 110 262 50   6,5     88 212 110 262 54   7,0     88 215 112 265 54   7,5     88 216 112 265 55   8,0     88 218 112 265 60   8,5     90 220 114 268 60   9,0     90 220 114 268 63   9,5     90 220 115 268 65   10,0     90 222 115 270 65   10,5     92 222 115 270 65   11,0     92 223 115 272 65   11,5     92 223 115 272 67   12,0     92 223 115 273 68   12,5     92 223 115 273 68   13,0     92 225 116 275 70   13,5     93 225 117 275 70   14,0     92 225 116 275 70   14,5     92 225 116 275 70   15,0     93 225 117 275 72   15,5     93 228 116 278 75   16,0     92 228 117 278 75   16,5     92 228 119 278 75   17,0     93 228 120 278 75   17,5     93 229 119 278 75   18,0 ручне відключення 100 93 230 118 280 75 Примітка: - номер досліду надано згідно з відмітками на діаграмній стрічці вимірювального пристрою. Місця розміщення термопар: № 1 – у верхній частині газового потоку, у місці проходження крізь стінку з’єднувального металорукава; № 2 – на вісі газового потоку на відстані 1,35 м від вихідного патрубка водонагрівального котла; № 3 – на поверхні з’єднувального металорукава під шаром теплоізоляції в місці проходження металорукава крізь стінку; № 4 – по вісі газового потоку на вході з патрубка водонагрівального котла; № 5 – в шарі теплоізоляції на відстані 10 мм від поверхні з’єднувального металорукава, в місці проходження металорукава крізь стінку.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины