Організація та проведення

  • Книга «ОП»
    		• 3.2 Обов'язки експерта (ст. 75 Кримінально-процесуального кодексу України)

    У правовідносинах, що виникають між судом, органами розслідування, прокурором з одного боку, і експертом - з іншого боку, найбільш істотним є право зазначених органів вимагати від експерта прведення досліджень і представлення обґрунтованого висновку за поставленими перед ним питаннями. Тому основним обов'язком експерта є проведення досліджень і представлення письмового висновку. Даючи висновок, експерт зобов'язаний керуватися встановленими законом правилами (ст. 75, 77, 196, 200 Кримінально-процесуального кодексу України). Особа, що проводить дізнання, слідчий, прокурор, суд зобов'язані роз'яснити експертові всі ці положення закону, особливо в тому випадку, коли він не є працівником експертної установи. Усі інші процесуальні обов'язки експерта випливають із визначеного раніше основного обов'язку.

    Експерт зобов'язаний: з'явитися за викликом і прийняти на себе виробництво експертизи чи вказати підстави, що виключають можливість його участі в даній справі як експерта (у цьому випадку питання обґрунтованості самовідводу вирішує орган, що призначив експертизу). Обов'язок явки експерта за викликом існує незалежно від наявності в нього підстав для заяви про неможливість робити експертизу. При неявці експерта без поважних причин особа, що проводить дізнання, слідчий, прокурор і суд вправі піддати експерта приводу (ст. 77 Кримінально-процесуального кодексу України). При систематичній неявці, що свідчить про навмисне ухилення від дачі висновку, можливе залучення експерта до кримінальної відповідальності.

    Кримінально-процесуальний кодекс України не містить переліку обставин, що можуть розглядатися як поважні причини неявки експерта. Питання про поважність причин неявки в кожному конкретному випадку розглядається й вирішується тим органом, що викликав експерта, - дізнання, слідства й суду. Однак, виходячи з поняття поважних причин неявки, наведеного в ст. 135 Кримінально-процесуального кодексу України, ними визнаються:

    а) хвороба, що позбавляє можливості з'явитися, повинна бути засвідчена у встановленому порядку лікарем, що працює в медичній установі;

    б) несвоєчасне одержання повістки чи її невручення, що засвідчується особою, що одержувала повістку для вручення;

    в) інші обставини, що позбавляють можливості з'явитися в призначений термін. Під іншими обставинами закон розуміє перерву в русі транспорту, стихійне лихо (пожежа, повінь і т.д.), хвороба члена родини при неможливості доручити кому-небудь догляд за ним (цей факт повинен бути засвідченим лікарем, що працює в медичній установі) і т.д.

    Зайнятість по роботі, виїзд у відрядження, перебування поза місцем ведення слідства чи судового розгляду та інші подібні обставини не вважаються поважними при неявці, якщо повістка була вручена вчасно.

    • Зробити дослідження, які б цілком так обґрунтовували висновки, щоб в особи, що призначила експертизу, не виникло сумнівів у правильності і вірогідності наданого експертом висновку як з окремих питань, так і в цілому;

    • проводити дослідження в присутності обвинувачуваного, слідчого чи суду, якщо останні вважають це необхідним;

    • використовувати повною мірою можливості галузі, що представляється ним, а також свої знання при проведенні досліджень;

    • указати у висновку: зведення, що характеризують умови проведення експертного дослідження (коли, де, на якій підставі була зроблена експертиза, хто був присутній при її проведенні); зведення про об'єкти й матеріали, що надійшли на експертизу, і про завдання, що йому було дано; наукові положення й методи дослідження, використовувані при виробництві експертизи; зведення про встановлені ознаки і якість досліджуваних об'єктів, висновки про обставини, встановлення яких складає кінцеву мету експертного дослідження;

    • роз'яснити свій висновок на допиті;

    • відмовитися від дачі висновку:

    а) із питань, що виходять за межі його компетенції або спеціальних пізнань. У першому випадку експерт не дає висновки в силу того, що не має на це права (наприклад, про винність чи невинність визначеної особи, про форму провини і т.п. питанням правового характеру), у другому - через відсутність у нього належних знань;

    б) при недостатності матеріалів для відповідей на поставлені питання. У цьому випадку експерт одночасно з повідомленням про неможливість дати висновок повинен порушити питання про надання в його розпорядження необхідних додаткових матеріалів;

    в) у випадку, коли стан сучасного рівня розвитку галузі знань, що представляється ним, не дозволяє дати відповіді на поставлені питання.

    Про неможливість дати висновок експерт зобов'язаний письмово повідомити особу чи орган, що призначив експертизу, якщо експерт частково відповів на поставлені питання, неможливість дати відповіді в повному обсязі вказується у висновку. В усіх випадках повідомлення про неможливість дати висновок за поставленими питаннями повинно бути мотивованим, тобто містити конкретні доводи й відомості, що обґрунтовують позицію експерта.

    © 2004 Академя гражданской защиты Украины