Організація та проведення

  • Книга «ОП»
    		• 2.1 Види пожежно-технічної експертизи

    Пожежно-технічна експертиза, як і будь-яка інша, може бути первинною, додатковою, повторною, а за суб'єктами її проведення -одноосібною, комісійною і комплексною.

    Первинною пожежно-технічна експертиза (ст. 75 Кримінально-процесуального кодексу України) вважається в тому випадку, коли проводиться по розслідуваній справі в перший раз. Вона буде вважатися первинною і тоді, коли по справі вже призначені чи проведені інші експертизи (хімічна, криміналістична, бухгалтерська, будівельна й ін.). Тобто по тій самій кримінальній справі може бути проведено кілька первинних експертиз, що призначаються з метою вирішення питань, пов'язаних із використанням різних галузей знань.

    Додаткова пожежно-технічна експертиза (ст. ст. 75, 203 Кримінально-процесуального кодексу України) зазвичай призначається у випадках, коли немає достатньої ясності чи повноти у висновку експерта при проведенні первинної експертизи; коли в ході розслідування виявлені нові обставини або виявлені нові об'єкти, що підлягають дослідженню цією ж експертизою. Необхідність у призначенні додаткової експертизи відпадає, якщо виниклі питання не вимагають для свого вирішення лабораторних чи інших досліджень і можуть бути з'ясовані шляхом допиту експерта. Виробництво додаткової експертизи, як правило, доручається тому ж експертові (експертам), яким була виконана первинна експертиза. Вона доручається іншій особі (особам) тільки лише в тому випадку, коли експерт (експерти), що проводив первинну експертизу, не має можливості провести дане дослідження. Висновки додаткової пожежно-технічної експертизи можуть не збігатися і навіть бути в суперечності з тими висновками, що зроблені первинною експертизою. Але це не може бути поставлене в провину експерту (експертам), що проводив первинну експертизу, якщо при виробництві додаткової експертизи досліджувалися нові обставини й об'єкти, якими не володіла первинна експертиза.

    У випадку виникнення сумнівів в обґрунтованості чи правильності висновків пожежно-технічної експертизи призначається повторна експертиза (ст. ст. 75 і 203 Кримінально-процесуального кодексу України). Вона призначається, зокрема, при професійній некомпетентності раніше призначеного експерта, яку було виявлено; істотному порушенні процесуальних правил виробництва експертизи; при з'ясуванні обставин, що вказували на можливу зацікавленість експерта в ході справи; на використання засобів і методів, що не відповідають рівню даної галузі знання; при невідповідності вихідних даних і висновків; розбіжностях членів експертної комісії і т.д.

    Оскільки повторна експертиза призначається у зв'язку із сумнівом в обґрунтованості або правильності висновків первинної експертизи, закон наказує доручати її іншому експертові (експертам) чи, навіть, направляти матеріали в іншу експертну установу (ст. 75 Кримінально-процесуального кодексу України). Отже, задача повторної експертизи полягає в тому, щоб перевірити дослідження, зроблені при первинній експертизі, і пояснити розбіжності, що виявилися. Тому повторну експертизу іноді називають контрольною.

    Завдання для повторної експертизи крім питань, що були предметом первинної експертизи, може включати додаткові питання, пов'язані, наприклад, з аналізом правильності й повноти методів, що застосовувалися при виробництві первинної експертизи. Однак питання про правильність висновку первинної експертизи не ставиться.

    У розпорядження повторної експертизи, крім матеріалів, що досліджувалися в ході первинної експертизи, надаються всі додатково зібрані матеріали після виробництва первинної експертизи.

    Експерт чи експерти, що роблять повторну експертизу, ретельно аналізують висновок первинної експертизи. Такий аналіз первинної експертизи необхідний тому, що судові й слідчі органи повинні розібратися, з чим саме у первинній експертизі не згодні експерти, що роблять повторну експертизу.

    При виробництві повторної експертизи, насамперед, зважуються ті ж питання і досліджуються ті ж об'єкти, що зважувалися й досліджувалися при первинній експертизі.

    Слід зазначити, що можливості у повторної експертизи більш обмежені, ніж у первинної, тому що вона проводиться значно пізніше: до цього часу місце пожежі і речовинні докази, як правило, не зберігаються у своєму первісному виді. Тому при проведенні повторної експертизи експерт часто змушений проводити дослідження з матеріалами справи, схемами, кресленнями, фотографіями і т.д. З метою полегшення проведення повторної експертизи експертам, що проводять первинну експертизу, необхідно якісно й усебічно досліджувати усі вихідні дані. Практика виробництва пожежно-технічної експертизи показує, що повторну експертизу доцільно проводити в складі комісії.

    Результати нового експертного дослідження оцінюються в зіставленні з результатами первинної експертизи. Однак, не виключені випадки, коли слідчий бере за основу висновки повторної експертизи, а суд установлює їхню неспроможність і використовує для обґрунтування вироку первісний експертний висновок.

    Додаткова й повторна експертизи можуть призначатися як з ініціативи слідчого й прокурора, так і за клопотанням обвинувачуваного, його захисника та інших учасників процесу.

    Не є обов'язковим призначення додаткової чи повторної експертиз у випадках, коли експерти розійшлися в думці чи якщо в справі є суперечні один одному висновків, даних у різний час, а слідчий вважає один із них правильним. В обвинувальному висновку чи в постанові в цьому випадку мотивується, чому слідчий вважає даний висновок правильним і відкидає інші.

    Постанова про призначення додаткової чи повторної експертиз, крім даних, передбачених ст. 203 Кримінально-процесуального кодексу України, повинна містити обґрунтування, відповідно до якого виявилося необхідним виробництво додаткової чи повторної експертиз. У постанові також указується, хто, де, із яких питань робив експертизу, до яких висновків прийшов, які положення в дослідницькій частині чи у висновках первинної експертизи вимагають роз'яснення чи виправлення, чому. Якщо експертові надаються нові матеріали, в постанові окремо обумовлюється, що, крім матеріалів, які були об'єктом первинної експертизи, додатково направляються ще деякі.

    Як уже вказувалося вище, пожежно-технічна експертиза по суб'єктах її проведення може бути одноосібною, комісійною і комплексною. Одноосібну пожежно-технічну експертизу робить одна особа. Проведення пожежно-технічної експертизи в складі комісії доручається групі (комісії) експертів однієї спеціальності. Експертиза в складі комісії призначається у випадках складності проведених досліджень, а також, якщо потрібно повторне виробництво експертизи. Експерти, що беруть участь в експертизі в складі комісії, складають загальний висновок. Однак у випадках розбіжностей кожний з експертів представляє самостійний висновок (ст. 75 Кримінально-процесуального кодексу України). Не передбачена прямо законом, але, здається, і не суперечить йому можливість складання в цих випадках єдиного висновку тими експертами, які прийшли до загальної думки.

    При розслідуванні справ про пожежі, особливо на промислових об'єктах, нерідко виникає необхідність в об'єднанні зусиль фахівців різних галузей знань для вирішення того чи іншого питання. У цих випадках призначається, так звана, комплексна пожежно-технічна експертиза. Необхідна й доцільна комплексна експертиза і тоді, коли той самий об'єкт, повинний бути дослідженим експертами різних спеціальностей. Тобто мова йде про низку висновків, що послідовно даються, причому результати попередніх досліджень використовуються як вихідні для наступних досліджень.

    Висновки комплексної експертизи оформляються або одним висновком, у якому кожен експерт підписує тільки ту його частину, де зафіксований хід і результати досліджень, зроблених їм особисто, або кожний з експертів складає окремий висновок. Однак у випадках, коли в дослідженні беруть участь фахівці, що володіють достатніми спеціальними знаннями в суміжній області, висновок може бути загальними, підписаними всіма експертами. Проведення комплексної експертизи припускає обов'язкове спільне обговорення експертами як порядку й послідовності досліджень, так і їхніх результатів.

    При розслідуванні справ про пожежі комплексна пожежно-технічна експертиза може проводитися групою експертів різних спеціальностей, наприклад: пожежним, електриком, хіміком, теплофізиком і т.д. Експертиза буде вважатися комплексною, якщо вона проводиться одним експертом, що володіє різними знаннями, наприклад, особою, що має вищу пожежно-технічну освіту і компетентною, у силу спеціальної підготовки й досвіду роботи в інших галузях знань.

    Призначення й виробництво комплексної пожежно-технічної експертизи - явище нерідке. Це обумовлюється тим, що при розслідуванні справ про пожежі виникає велика кількість різноманітних питань, які можна вирішити лише за допомогою комплексу спеціальних знань із різних галузей науки й техніки. Найчастіше до складу комплексних пожежно-технічних експертиз, крім пожежних фахівців, включаються технологи, електрики, хіміки, фахівці з опалення й вентиляції, електрозварювання, будівельної справи, фізики й ін.

    © 2004 Академя гражданской защиты Украины