Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

Книга «ЗККПКУ» ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Застосування Кримінального та … ГЛАВА І. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО … Перечень ссылок Раздел 1.1ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА КРИ… 2 Поняття злочину 3 Суспільна небезпека злочину 4 Кримінальна протиправність 5 Винність як ознака злочину 6 Караність діяння 7 Поняття складу злочину 8 Об'єкт злочину 9 Об'єктивна сторона злочину 10 Суб'єкт злочину 11 Суб'єктивна сторона злочину 12 Обставини, що виключають су… 13 Покарання і його види. II ОСОБЛИВА ЧАСТИНА КРИМІНАЛЬН… 1 Класифікація злочинів ВИСНОВКИ ГЛАВА II ОСНОВНІ ЗАГАЛЬНІ ПОЛО… 1.Загальні положення і система… 2. Задачі кримінального судочи… 3. Стадії кримінального процес… 4. Чинність кримінально-процес… 2 ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕ… 2.5 Здійснення правосуддя тіль… 2.1 Законність як загальноправ… 2.2 Принцип публічності 2.3 Презумція невинності 2.4 Недоторканість особи. Пова… 2.6 Незалежність суддів і підп… 2.7 Здійснення правосуддя на з… 2.8 Мова, якою ведеться судочи… 2.9 Гласність кримінального су… 2.10 Право на захист 3 Докази у кримінальному проце… 3.1 Поняття доказу 3.2 Класифікація доказів 3 .ГЛАВА ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ Н… 3.1 ПОНЯТТЯ 3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАНН… 3.2.1 Начальники органів дізна… 3.2.2 Повноваження особи, що п… 3.3 ВІДВІД ОСОБИ, Щ… 3.4 ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ І ПОСТАНОВ … СТИСЛІ ВИСНОВКИ ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПО… 4.1 ПОПЕРЕДНЯ ПЕРЕВІРКА ЗА ФАК… 4.1.1 Правове обгрунтування по… 4.1.2 Приводи до проведення п… 4.1.3 Реєстрація повідомлень … 4.1.4 Задачі, що вирішуються в… 4.2 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕД… 4.2.1 Підготовчий етап поперед… 4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ 4.3 УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗА МАТЕР… 4.3.1 Аналіз зібраної інформац… 4.3.2 Обставини, що виключають… 4.3.3 Відмова в порушенні крим… ГЛАВА 5. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК… 5.1 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПР… 5.1.1 Сутність і значення пору… 5.1.2 Підстави до порушення кр… 5.1.3 Методика встановлення оз… 5.1.4 Співвідношення ознак зло… 5.1.5 Процесуальний порядок п… 5.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗСЛ… 5.2.1 Загальні умови розслідув… 5.2.2 Пожежа як подія злочину 5.2.3 Обставини, передували по… 5.2.4 Пожежна обстановка 5.2.5 Наслідки пожежі 5.2.6 Встановлення особи, прич… 5.2.7 Умови, що сприяли виник… 5.3 Процесуальний порядок про… 5.3.1 Закон України “Про внесе… 5.3.2 Порядок проведення дізна… 5.3.3 Порядок проведення дізна… 5.3.4 Порядок проведення дізна… 5.3.5 Закінчення дізнання ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Л І Т Е Р А Т У Р А ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… 6.1 Допит як слідча дія 6.4 Обшук 6.5 Виїмка 6.3 Пред’явлення для упізнанн… 6.2 Очна ставка 6.6 Проведення огляду 6.7 Проведення освідоцтва 6.8 Відтворення обстановки і о… 6.9 Проведення експертизи Л І Т Е Р А Т У Р А Л І Т Е Р А Т У Р А

ГЛАВА І. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ І КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДПН Чинним законодавством право проводити дізнання по справах про пожежі і порушення правил пожежної безпеки надане органам Державного пожежного нагляду (ст. 101 п. 6 КПК). Зазначений статус ставить за обов'язок інженерно-інспекторському складу ДПН чітко знати і строго виконувати діючі в даний час норми кримінального права. Кримінальне право являє собою сукупність юридичних норм, встановлених вищим органом влади України, що визначають, які суспільно небезпечні діяння (дії чи бездіяльність) є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх здійснили. В іншому значенні термін "кримінальне право" позначає галузь юридичної науки, предметом вивчення якої є такі соціальні явища, як злочин і покарання. Кримінальне право як наука розкриває зміст, юридичні ознаки злочину і покарання, з'ясовує підстави кримінальної відповідальності, вивчає проблеми складу злочину, обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння, розробляє теоретичні основи відповідальності за злочинну діяльність, дає поняття і класифікацію видів злочинів. Предметом науки кримінального права є не тільки кримінальне законодавство, але і практика його застосування. Першоелементом вивчення і дослідження кримінального права як науки і як сукупності юридичних норм є кримінальний закон. Карний закон - це акт вищого органу влади, що містить норми, які визначають, які дії вважаються злочинними, і передбачають покарання за їхнє здійснення. Систематизований законодавчий акт, що визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинними, і установлює вид і розмір покарання за них, називається Кримінальним кодексом. Під кримінально-правовою діяльністю органів Державного пожежного нагляду доцільно розуміти практичне застосування норм кримінального права інженерно-інспекторським складом при здійсненні своїх прав і обов'язків, тобто тоді, коли виникають кримінальні правовідносини. Карні правовідносини виникають тільки тоді, коли особа порушує кримінально-правову заборону, що міститься в кримінальному законі. Суб'єктами кримінально-правових відносин, з одного боку, завжди є громадянин (чи група осіб), що вчинив злочин, із другого - держава в особі своїх спеціально уповноважених органів, таких, як органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду тощо. Права й обов'язки суб'єктів кримінально-правових відносин чітко і вичерпно встановлені законом. Усі норми кримінального права поділяються на Загальну й Особливу частини. В Загальну частину включені норми, що визначають задачі, принципи і вихідні положення кримінального права, підстави кримінальної відповідальності, що регулюють інститути, зв'язані з умовами незастосування покарання, звільненням від кримінальної відповідальності і покарання. Норми Особливої частини кримінального права дають опис конкретних злочинів із указівкою видів покарань і тих меж, у яких вони можуть бути призначені. Тут же подані описи злочинів, зв'язаних з виникненням пожеж і зі злочинним порушенням правил пожежної безпеки. Необхідність вивчення Загальної частини кримінального права працівниками ДПН обумовлена тим, що Особлива частина і Загальна частина кримінального права знаходяться в тісному і нерозривному зв'язку. Більше того, Особлива частина ґрунтується на Загальній. Розкриття дійсного змісту норм Особливої частини не можливе без звертання до частини Загальної, що має у своїй основі узагальнення ознак, властивих злочинам, передбаченим в Особливій частині. Необхідність вивчення норм Загальної частини для працівників пожежної охорони обумовлюється ще і тим, що найчастіше правильно кваліфікувати (та віднести до відповідної статті Особливої частини КК) злочин, зв'язаний з пожежею, що відбулася, представляє підвищену складність не тільки для працівників дізнання, але і для слідчих, про що свідчить як слідча, так і судова практика. Нерозривний зв'язок норм Загальної й Особливої частин кримінального права виявляється також у тім, що при кваліфікації злочинів одночасно застосовуються норми однієї й іншої частин. У цій роботі висвітлюються тільки основні, але вкрай необхідні для практичної діяльності інженерно-інспекторського складу органів ДПН положення і норми Загальної частини кримінального права.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины