Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального


  • Книга «ЗККПКУ»
  • 5 Винність як ознака злочину

    5 Винність як ознака злочину

    Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає тільки особа, винна в здійсненні злочину. Винність як ознака злочину припускає наявність в особи відповідного психічного ставлення до учиненого нею. Таке відношення може виражатися у формі наміру чи необережності. Без вини немає злочину, немає і кримінальної відповідальності. Тому якщо суспільно небезпечне діяння хоча і зроблено, але невинно, воно не може бути визнано злочином.

    Наприклад, Ленінським районним судом м. Харкова громадянин К. був визнаний винним у необережному знищенні державного майна, яке призвело до тяжких наслідків. При використанні ним паяльної лампи для відігрівання замерзлої системи опалення в будинку, що мав легкозаймані конструкції, виникла пожежа. На попередньому слідстві й у суді К. стверджував, що зазначену роботу робив уперше, застосовував паяльну лампу за розпорядженням начальника цеху гр. Ж., про неприпустимість такого способу розігріву системи опалення не знав і не міг знати, тому що інструктаж з дотримання правил пожежної безпеки не проходив. Судова колегія по кримінальних справах Харківського обласного суду скасувала вирок у відношенні К. і припинила справу за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 270 КК, вказавши у визначенні на відсутність за таких обставин підстав для висновку про те, що К. повинен був передбачати можливість виникнення пожежі в результаті своїх дій.


    © 2004 Академя гражданской защиты Украины