Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

Книга «ЗККПКУ» ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Застосування Кримінального та … ГЛАВА І. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО … Перечень ссылок Раздел 1.1ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА КРИ… 2 Поняття злочину 3 Суспільна небезпека злочину 4 Кримінальна протиправність 5 Винність як ознака злочину 6 Караність діяння 7 Поняття складу злочину 8 Об'єкт злочину 9 Об'єктивна сторона злочину 10 Суб'єкт злочину 11 Суб'єктивна сторона злочину 12 Обставини, що виключають су… 13 Покарання і його види. II ОСОБЛИВА ЧАСТИНА КРИМІНАЛЬН… 1 Класифікація злочинів ВИСНОВКИ ГЛАВА II ОСНОВНІ ЗАГАЛЬНІ ПОЛО… 1.Загальні положення і система… 2. Задачі кримінального судочи… 3. Стадії кримінального процес… 4. Чинність кримінально-процес… 2 ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕ… 2.5 Здійснення правосуддя тіль… 2.1 Законність як загальноправ… 2.2 Принцип публічності 2.3 Презумція невинності 2.4 Недоторканість особи. Пова… 2.6 Незалежність суддів і підп… 2.7 Здійснення правосуддя на з… 2.8 Мова, якою ведеться судочи… 2.9 Гласність кримінального су… 2.10 Право на захист 3 Докази у кримінальному проце… 3.1 Поняття доказу 3.2 Класифікація доказів 3 .ГЛАВА ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ Н… 3.1 ПОНЯТТЯ 3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАНН… 3.2.1 Начальники органів дізна… 3.2.2 Повноваження особи, що п… 3.3 ВІДВІД ОСОБИ, Щ… 3.4 ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ І ПОСТАНОВ … СТИСЛІ ВИСНОВКИ ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПО… 4.1 ПОПЕРЕДНЯ ПЕРЕВІРКА ЗА ФАК… 4.1.1 Правове обгрунтування по… 4.1.2 Приводи до проведення п… 4.1.3 Реєстрація повідомлень … 4.1.4 Задачі, що вирішуються в… 4.2 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕД… 4.2.1 Підготовчий етап поперед… 4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ 4.3 УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗА МАТЕР… 4.3.1 Аналіз зібраної інформац… 4.3.2 Обставини, що виключають… 4.3.3 Відмова в порушенні крим… ГЛАВА 5. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК… 5.1 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПР… 5.1.1 Сутність і значення пору… 5.1.2 Підстави до порушення кр… 5.1.3 Методика встановлення оз… 5.1.4 Співвідношення ознак зло… 5.1.5 Процесуальний порядок п… 5.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗСЛ… 5.2.1 Загальні умови розслідув… 5.2.2 Пожежа як подія злочину 5.2.3 Обставини, передували по… 5.2.4 Пожежна обстановка 5.2.5 Наслідки пожежі 5.2.6 Встановлення особи, прич… 5.2.7 Умови, що сприяли виник… 5.3 Процесуальний порядок про… 5.3.1 Закон України “Про внесе… 5.3.2 Порядок проведення дізна… 5.3.3 Порядок проведення дізна… 5.3.4 Порядок проведення дізна… 5.3.5 Закінчення дізнання ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Л І Т Е Р А Т У Р А ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… 6.1 Допит як слідча дія 6.4 Обшук 6.5 Виїмка 6.3 Пред’явлення для упізнанн… 6.2 Очна ставка 6.6 Проведення огляду 6.7 Проведення освідоцтва 6.8 Відтворення обстановки і о… 6.9 Проведення експертизи Л І Т Е Р А Т У Р А Л І Т Е Р А Т У Р А

4.1.2 Приводи до проведення попередніх перевірок 4.1.2 Приводи до проведення попередніх перевірок Приводи - це встановлені законом джерела, із яких органи і посадові особи, наділені правом порушувати кримінальні справи, одержують інформацію про скоєні злочини, (для органів ДПН до приведеного визначення варто доповнити), або про події, що могли б відбутися в результаті злочинних діянь, маючи у виді пожежі, вибухи і т.п. Такі джерела інформації зазначені в ст. 94 КПК. До них відносяться: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, що затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину на гарячому; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі, або передані засобами масової інформації; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим або судом ознак злочину. У законі приведений вичерпний перелік джерел інформації для всіх правоохоронних органів і суду, включаючи й органи дізнання системи ДПН. Для органів дізнання системи ДПН характерний не прийом заяв, а одержання повідомлень про пожежі за телефоном. Такі джерела інформації, які перераховані в п.п. 2-5 ст. 94 КПК, зустрічаються вкрай рідко або взагалі не зустрічаються. Хоча бували і такі випадки, коли громадяни затримували підпалювачів на місці вчинення підпалів. Або в пресі повідомлялося про пожежі на державних підприємствах, ліквідованих силами добровільних пожежних дружин, але органам пожежної охорони не було відомо про ці пожежі. Приведені приклади хоча в дійсності бувають, але вони не є характерними. Найбільш поширеними джерелами одержання інформації про пожежі є телефонні повідомлення в центральні пункти пожежного зв'язку (ЦППЗ) або в пункти пожежного зв'язку (ППЗ) пожежних частин і команд. Ці повідомлення надходять як від робітників підприємств, на яких виникають пожежі, так і від окремих громадян, що виявили пожежу. Нерідко ті, хто сповіщає про пожежі, не називають себе і залишаються невідомими. Повідомлення про пожежі в письмовому виді від громадян і установ узагалі не надходять. У якості приводів для перевірки можуть служити повідомлення з Опікових центрів, травмопунктів та інших медичних установ у тих випадках, коли пожежі ліквідуються без допомоги пожежної охорони. Громадяни ж письмово інформують органи ДПН про пожежі, погашені без допомоги пожежної охорони, лише тоді, коли виникає питання про виплату страхового відшкодування. Підрозділи пожежної охорони негайно реагують на телефонні повідомлення, надсилаючи необхідні сили і засоби, насамперед для ліквідації пожеж. Спочатку робітників пожежної охорони не цікавить, чи є в повідомленні ознаки злочину: більш важливо запобігти шкідливих наслідків, які пов'язані з горінням. Нерідкі випадки, коли очевидні ознаки злочину виявляються вже в ході гасіння. Частіше усього вони виявляються в наслідках пожежі (наприклад, велика кількість загиблих і травмованих людей, значні матеріальні втрати і т.п.). У більшості ж випадків ознаки злочину встановлюються інспектором з пожежного нагляду в ході попередньої перевірки за фактом пожежі. З викладеного випливає, що для органів дізнання системи ДПН характерне розірвання в часі між повідомленням про пожежу і виявленням ознак злочину. Підставою для включення механізму попередньої перевірки за повідомленням може бути тільки пожежа, як юридичний факт, що зобов'язує роздивитися його з погляду наявності або відсутності ознак злочину. Ці ознаки робітник ДПН виявляє на місці події або переконується в їхній відсутності. Потрібно розрізняти поняття "відсутність ознак злочину", яке означає, що ознак злочину немає і вони ні за яких умов і не можуть бути виявлені, від поняття "ознаки злочину не встановлені", яке означає, що на певному етапі перевірки особа, яка її проводила, не змогла або не зуміла розв'язати питання про наявність або відсутність ознак злочину. Не встановлення не означає відсутності і не може бути підставою для ухвалення рішення.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины