Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

  • Книга «ЗККПКУ»
    		• 4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ

    4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ

    З положень, закріплених у ст. ст. 97 і 190 КПК, відомо, що в процесі проведення попередніх перевірок інформація про пожежу, що сталася, може бути отримана шляхом безпосереднього виявлення слідів впливу вогню і температури на будівельних конструкціях будинків і споруджень, шляхом виявлення агрегатів, вузлів, машин, апаратів або їхніх фрагментів у ході огляду залишків пожежі. Важливі відомості можуть надати окремі громадяни і посадові особи. Фактичні дані можуть містити документи. На початковому етапі перевірки дуже важливо виявити матеріальні фактичні дані про пожежу, тому, як правило, першою дією щодо перевірки і є огляд місця події.

    За матеріалами попередніх перевірок і за кримінальними справами про пожежі огляд місця події і результати огляду, що фіксуються в протоколах, мають винятково важливе значення. А тому процесуальному порядку проведення огляду, методам, тактичним прийомам його проведення варто присвятити спеціальну тему. Тут же варто лише зазначити, що огляд проводиться, а його результати оформляються за правилами КПК.

    Пояснення громадян. За змістом ст. 97 КПК особа, що робить попередню перевірку, управі відбирати пояснення "від окремих громадян і посадових осіб". Під "окремими громадянами" варто розуміти осіб, що не знаходяться у виробничих відносинах з підприємством, установою, в якій сталася пожежа, але такі, що спостерігали її виникнення, або ті, що виявили пожежу, або ті, що брали участь у гасінні пожежі. Опитуванню підлягають не тільки окремі громадяни - очевидці, але й такі, у відношенні яких є відомості, що вони в силу визначених обставин можуть мати відомості, як про саму пожежу, так і про причини її виникнення. При цьому в якості "окремого громадянина" буде виступати, наприклад, директор заводу, якщо його пояснення стосуються пожежі в кінотеатрі. Під посадовими особами за фактами пожеж варто розуміти робітників підприємств, на яких відбулася пожежа, що займають певне службове положення. З контексту закону випливає, що ніяке службове положення особи, що має відомості про пожежу, не є перешкодою для того, щоб робітник ДПН звернувся до нього за поясненнями за фактом пожежі. Природно, що такі пояснення зобов'язані давати усі без винятку робітники, власники підприємств і уповноважені ними представники.

    Отримані дані оформляються у виді письмового пояснення на ім'я начальника органу ДПН, що робить перевірку.

    Пояснення може бути написано як тим, хто дає його, так і особою, що його відібрала. В обох випадках підписується пояснення обома сторонами.

    Особа, від якої відбирається пояснення, не попереджується про кримінальну відповідальність за відмову від дачі пояснення і за дачу явно помилкових пояснень, тому що така відповідальність на стадії попередньої перевірки КК України не передбачена.

    Відомості пожежних робітників, що брали участь у ліквідації пожежі, про хід гасіння і причини виникнення пожежі оформляються рапортом на ім'я начальника органу ДПН. Рапорти прилучаються до матеріалів перевірки.

    Витребування документів. На етапі попередньої перевірки для збору інформації про пожежу, що відбулася, можуть бути витребувані документи, у яких утримуються визначені факти, що мають відношення до пожежі, яка сталася. Наприклад, схема електропроводки і місця знаходження токоприймачів, технологічні карти розміщення сировини, поповерхові плани будинків або їхніх окремих приміщень.

    Це можуть бути накази з питань пожежної безпеки, функціональні обов'язки посадових осіб і т.п.

    Документи можуть бути витребувані не тільки у того підприємства, на якому відбулася пожежа, але й з інших підприємств і установ. Наприклад, у гідрометеорологічних бюро витребуються довідки про погодні умови, про температуру повітря, вологість, напрямок і силу вітру, про атмосферні явища й інш. У службах електромереж - про аварійні режими на визначених ділянках у визначений час, у страхових агентствах - про наявність договору страхування.

    На етапі попередньої перевірки витребування необхідних документів здійснюється шляхом направлення у відповідні організації письмового запиту.

    Зацікавлені особи, як фізичні, так і юридичні, вправі за власною ініціативою надати органам ДПН ті або інші документи, як в оригіналах, так і в копіях (наприклад, акт інвентаризації матеріальних цінностей, матеріали ревізії, накази і розпорядження міністерств із питань, що стосуються пожежі).

    Не суперечить закону прилучення до матеріалів попередньої перевірки документів із спостережливих і адміністративних справ, що зберігаються в органах ДПН. До матеріалів можуть прилучатися виписки з правил пожежної безпеки, стандартів, інших нормативних документів.

    У деяких галузевих і відомчих правилах пожежної безпеки, що регламентують пожежобезпечну експлуатацію підприємств, містяться пункти, у яких потрібно від власника (або уповноваженого ним органу), у випадку виникнення пожежі, встановлення причини її виникнення. Такі пункти включені в "Правила пожежної безпеки для підприємств тютюнової промисловості", у "Правила пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості" і в ряд інших правил. Якщо пожежа відбулася на підприємстві, на яке поширюється вищезазначена вимога, то його керівник своїм наказом призначає комісію для встановлення причини виникнення пожежі. Про результати своєї діяльності щодо встановлення причини виникнення пожежі комісія складає акт. Копія цього документа обов'язково повинна бути прилучена до матеріалів попередньої перевірки.

    До матеріалів попередньої перевірки в обов'язковому порядку прилучається "Акт про пожежу", що складається представником органу ДПН і представником (або представниками) об'єкта, на якому сталася пожежа.

    У ході проведення попередньої перевірки повинні встановлюватися наслідки пожежі, а документи про наслідки прилучатися до матеріалів перевірки. До наслідків пожежі відносяться: жертва пожежі, тілесні ушкодження в людей і матеріальні втрати, безпосередньо пов'язані з пожежею.

    Загибель людей і одержання тілесних ушкоджень повинні підтверджуватися довідками медичних установ.

    Матеріальний збиток повинен бути визначений як у кількісному, так і в грошовому вираженні в цінах, що діють на день пожежі. Збиток розмежовується за будинками і спорудженнями, за устаткуванням, за матеріальними цінностями.

    Для визначення матеріального збитку після значних пожеж керівництвом об'єкта призначаються комісії з числа інженерно-технічних, бухгалтерських робітників і матеріально відповідальних осіб.

    За пожежами із незначними втратами звичайно обмежуються довідкою про суму збитку, підписаною керівником підприємства і головним або старшим бухгалтером.

    Пожежно-технічний висновок. Ознаки злочину (або доведеність їхньої відсутності) і безпосередня причина виникнення пожежі завжди нерозривно пов'язані між собою. Іноді встановлені ознаки злочину (наприклад, при підпалі) указують на причину виникнення пожежі, але частіше причина пожежі вказує на наявність або відсутність ознак злочину. От чому встановлення безпосередньої причини виникнення пожежі є як ціллю попередньої перевірки, так і засобом виявлення ознак злочину.

    За пожежами, що виникли в умовах очевидності, як правило, установлення причин їхнього виникнення не представляє утруднень (наприклад, при зануренні розігрітих металевих деталей у гартівну ванну відбулося запалення олії (це спостерігали троє робітників). Причини пожеж, що виникли в умовах неочевидності, можуть визначити тільки спеціалісти пожежної справи. Висновки про причини пожеж і їхнє обгрунтування пожежні спеціалісти викладають у документі, що називається "Пожежно-технічний висновок про причину виникнення пожежі".

    За даними дослідження відказних матеріалів за пожежами, проведеного Рижаковим А.П., лише в 13% із них були висновки про причину виникнення пожежі. При цьому в 70,4% випадків за фактами пожеж висновки складалися з порушенням кримінально-процесуальних норм, тому що були складені співробітниками ДПН, що виступав одночасно в перевірці як посадова особа органу дізнання. Таке положення склалося тому, що за чинним в даний час "Положенням про Державну пожежну охорону" органи ДПН у своїй діяльності керувалися наказом МВС СРСР від 1978 р, у якому вказувалося, що "у необхідних випадках" співробітники ДПН "могли давати висновки про причину і місце виникнення пожеж і загорянь за перевірочними матеріалами. Такий висновок складався в рамках адміністративної, а не кримінально-процесуальної діяльності, і прилучався до матеріалів у порядку ст. 97 КПК як документ. У прийнятому в 1993 році "Положенні про Державну пожежну охорону" говориться про те, що пожежно-технічний висновок може складатися, а при неочевидних причинах пожеж повинен складатися співробітником ДПН або випробувальної пожежної лабораторії, але це не можуть робити ті співробітники, що здійснюють попередні перевірки. Пожежно-технічний висновок про причину виникнення пожежі хоча і не є процесуальним актом, але не тільки в матеріалах попередньої перевірки, а навіть у кримінальній справі повинен розглядатися як документ, тобто може бути визнаний доказом.

    Практика знає, хоча і нечисленні випадки, коли судами розглядалися кримінальні справи про пожежі за наявності висновків про причину виникнення пожежі і без проведення пожежно-технічної експертизи.

    Висновок складається в довільній формі. У ньому вказується, коли і хто його склав, яким шляхом була отримана інформація (шляхом огляду і дослідження пожежі, опитуванння очевидців, лабораторних досліджень пальних матеріалів і т.п.). У висновку вказується, які саме факти встановлені, пояснюється, про що вони свідчать, до яких висновків призводять або чому не можуть призвести до визначених висновків.

    Висновок підписує тільки особа, що його склала. Він не повинен затверджуватися начальником органу ДПН, тому що твердження висновку обумовило б рішення особи, що робить попередню перевірку.

    © 2004 Академя гражданской защиты Украины