Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

  • Книга «ЗККПКУ»
    		• 6.6 Проведення огляду

    6.6 Проведення огляду

    У загальновживаному смислі "оглянути" означає подивитися на що-небудь із різних сторін, оглянути цілком, або обстежити який-небудь об'єкт із певною метою. (Ожегов С.И. "Словник російської мови").

    З метою виявлення слідів злочину й інших речовинних доказів, що мають значення для справи, слідчий або дізнавач робить огляд місцевості, приміщення, предметів і документів, - так зазначено в ст. 180 КПК.

    Огляд місця події відноситься до числа невідкладних слідчих дій. З цього випливає, що огляд місця події, пов'язаного з пожежею, варто робити невідкладно, тому що затримка з його проведенням може спричинити за собою зміну обстановки, зникнення слідів злочину, зміну їхнього взаєморозміщення, до втрати речових доказів.

    Практичний досвід висококваліфікованих пожежних робітників і слідчих, що спеціалізуються на розслідуванніпожеж, переконливо свідчить, що вже в ході огляду території або приміщення, у якому сталася пожежа, можна встановити причину її виникнення. Це обумовлено тим, що будь-яка пожежа виникає в матеріальному середовищі, обмеженому певним простором. На навколишньому оточенні, на негорючих, важко пальних і пальних конструкціях будинків і споруджень, на технологічному устаткуванні й інш. предметах завжди залишаються матеріальні сліди впливу вогню і температури (СВПіТ). Сукупність СВПіТ, їхні взаєморозміщення містить інформацію про розвиток пожежі, указує спрямованість розповсюдження горіння. Ретроспективний аналіз СВПіТ указує на перебування осередку пожежі, на можливі джерела запалювання.

    Тому огляд, вимір, вивчення СВПіТ, а також їхнє процесуальне закріплення складають зміст слідчої дії, названої оглядом місця події

    У ході огляду не тільки особа, що його проводить, але і всі , хто бере участь у його проведенні, безпосередньо сприймають обстановку, у якій сталася пожежа, спостерігають характер змін, що відбулися у зонах пожежі.

    Під час огляду місця події (пожарища) можна виявити такі фактичні дані, що неможливо одержати з інших джерел доказів.

    Крім зазначених у ст. 190 КПК видів огляду (місця події, місцевості, приміщення, предметів і документів), ст. 192 КПК передбачає правила огляду трупа.

    Незважаючи на різноманіття видів огляду, процесуальний порядок їхнього проведення й оформлення встановлений єдиний.

    У даній роботі освітлюються тільки основні положення, пов'язані з процесуальним порядком проведення й оформленням результатів огляду. Питання методики, тактики проведення огляду місця події і застосування науково-технічних засобів у ній не розглядаються.

    Порядок проведення огляду визначений ст. 191 КПК. У ній зазначено, що огляд, як правило, проводиться вдень і в обов'язковому порядку при не менше двох понятих, у якості понятих запрошуються особи, не зацікавлені в справі. Права й обов'язки понятих зазначені в ст. 127 КПК і повинні бути пояснені їм дізнавачем перед початком огляду, про що робиться позначка у вступній частині протоколу. Поняті присутні при огляді, а по закінченні його - засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаних дій.

    Дізнавач може запросити для участі в огляді спеціалістів, не зацікавлених у результатах справи. Права й обов'язки спеціаліста зазначені в ст. 128-1 КПК і повинні бути пояснені як йому, так і понятим. Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися за викликом, брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навички для сприяння у виявленні, закріпленні і вилученні доказів; звертати увагу на обставини, пов'язані з виявленням і закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, що виникають при проведенні слідчої дії.

    Спеціаліст має право: звертатися з дозволу дізнавача з питаннями до осіб, що беруть участь у проведенні слідчої дії, робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів.

    Поряд з іншими учасниками огляду спеціаліст підписує протокол огляду. Спеціаліст не повинен складати будь–які висновки або інші письмові документи - за кримінальною справою це вправі робити тільки експерт.

    За справами про пожежі залучаються спеціалісти різноманітного профілю: електрики, хіміки, технологи, товарознавці, робітники пожежно-технічних станцій, лабораторій, викладачі пожежно-технічних училищ та інш. У якості спеціалістів для огляду місця події можуть запрошуватись штатні робітники, що працюють в посадах штатних експертів: експерти експертно-криміналістичних відділів УВС, пожежно-технічні експерти цих же відділів, а також судово-медичні експерти відповідних медичних заснувань.

    Якщо на місці події труп або його згорілі останки - зовнішній огляд трупа дізнавач зобов'язаний зробити за участю судово-медичного експерта, а у випадку неможливості викликати судово-медичного експерта - запрошується найближчий лікар.

    При огляді дізнавач робить виміри, складає плани, креслення, рисунки оглянутого місця, окремих ділянок, вузлів і т.п., робить фотографування місця події або відеозапис. Фотозйомку і відеозапис може робити як дізнавач, так і спеціально запрошений спеціаліст.

    Предмети, виявлені при огляді місця події, як правило, оглядаються й описуються в ході огляду. Проте в тих випадках, коли ці предмети можуть бути вилучені з місця події, дізнавач управі вилучити їх, а детальний огляд зробити в службовому приміщенні. Про вилучення таких предметів варто зазначити в заключній частині протоколу. У службовому приміщенні ці предмети оглядаються за загальними правилами огляду, передбаченими ст. 191 КПК. А складений за результатами детального огляду документ буде називатися "протокол огляду предмета".

    Якщо оглянуті й описані предмети згодом будуть визнані речовими доказами, слід виносити постанову про визнання предмета речовинним доказом.

    Протокол огляду місця події складається з дотриманням загальних правил, що зазначені в ст. 85 КПК, а також із дотриманням спеціальних правил, зазначених у ст. 195 КПК. В останній статті потрібно, щоб у протоколі вказувалася підстава для проведення огляду, описувалося усе, що було виявлено, у тій послідовності, у якій це відбувалося, і в тому виді, в якому спостерігалося під час проведення огляду.

    У протоколі огляду не повинні робитися записи, що підтверджують якийсь висновок. Наприклад: "осередок пожежі знаходиться...", "причиною пожежі є...", "..., що свідчить про те, що ...". Такі висновки дізнавач не вправі робити, якими б глибокими знаннями він не володів в області пожежної справи. Право робити висновки належить експерту. Задача дізнавача зібрати достатні дані для дослідження і пред'явити їх експерту.

    До протоколу прилучаються плани, креслення, схеми, рисунки, про що повинен бути зроблений запис у тексті протоколу. У протоколі вказується, чи проводилася фото- і відеозйомка.

    Підписується протокол всіма особами, які брали участь в його проведенні кожна із який управі зажадати внесення в нього своїх зауважень. Останні заносяться в заключну частину протоколу.

    Якщо за якимись причинами огляд місця події зроблений неякісно або записи в протоколі не відбивають у достатній мірі картину пожежі, що сталася, - слід зробити повторний огляд місця події. При цьому перший протокол повинен залишатися в кримінальній справі, а другий слід іменувати "Протокол повторного огляду місця події". Повторний огляд проводиться, а протокол оформляється за тими же кримінально-процесуальними правилами.

    За справами про пожежі досить часто виникає необхідність більш детально досліджувати якусь частину місця події. З цією метою проводиться додатковий огляд місця події, а за його результатами складається протокол додаткового огляду місця події. Іншими словами, огляд місця події й інші види огляду можна робити повторно і навіть неодноразово, якщо виникає в цьому необхідність.

    © 2004 Академя гражданской защиты Украины