Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

  • Книга «ЗККПКУ»
    		• 6.9 Проведення експертизи

    6.9 Проведення експертизи

    У випадках, коли для вирішення певних питань при проведенні в справі необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання - призначається експертиза (ст. 75 КПК).

    Питання про необхідність призначення і проедення експертизи на стадії дізнання вирішується в залежності від конкретних обставин справи самим органом дізнання на свій розсуд.

    Призначення експертизи є обов'язковим: 1) для встановлення причин смерті осіб, що стали жертвами пожежі; 2) для установлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень; 3) для визначення психічного стану підозрюваного за наявності в справі даних, що викликають сумнів щодо його осудності.

    Експертиза являє собою дослідження речовин доказів і інших об'єктів особами, що є фахівцями у спеціальних галузях знань (тобто експертами), із метою надання висновку з питань, що цікавлять органи розслідування. Зміст експертизи може бути тільки один - наукове, на рівні сучасних представлень даної конкретної науки, тлумачення, роз'яснення якої-небудь обставини або факту шляхом вивчення, дослідження відповідних вихідних даних.

    При проведенні розслідування справ про пожежі, в залежності від конкретних обставин, виникає необхідність у проведенні різноманітних експертиз: судово-медичної, криміналістичної, технологічної й інш. Найбільш часто проводяться: електротехнічна, металографічна, хімічна, криміналістична. Пожежно-технічна експертиза, як правило, проводиться за кожною справою про пожежу.

    Проведення експертизи є однією із найбільш складних слідчих дій. Вона складається з трьох самостійних, але об'єднаних одною метою етапів: збору вихідних даних для експертного дослідження, ухвалення рішення про проведення експертизи і постановки питань перед експертом (на цьому етапі є необхідність запрошення експерта в кримінальному процесі), і власне самий процес проведення експертизи, яку проводить не особа, що проводить розслідування, а експерт. Метою же проведення експертизи є як перевірка зібраних доказів, так і одержання нових доказів у справі.

    Збір і підготування матеріалів для експертного дослідження входить в обов'язок особи, що проводить дізнання. При цьому дізнавач зобов'язаний збирати матеріали для експертного дослідження не тільки для експертиз, що будуть проведені на етапі дізнання, але і для тих, що будуть проводитися і на етапі попереднього слідства. Це випливає з загального принципу попереднього розслідування: "дізнання для попереднього слідства, слідство - для суду".

    Матеріали для експертного дослідження з'являються в ході огляду місця події, виїмки, огляду, обшуку, допитів і інших слідчих дій. У деяких випадках дізнавач може провести слідчі дії, спеціальною метою яких буде збір матеріалів для експертного дослідження.

    Експерт не наділений правом збору матеріалів для дослідження. Він може лише заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для написання висновку, а також із дозволу особи, що проводить дізнання, бути присутнім при проведенні будь-яких слідчих дій, яких стосується експертиза (ст. 77 КПК).

    Призначення експертизи. При всьому різноманітті експертиз при їхньому призначенні і проведенні необхідно дотримуватись загальних правил, установлених кримінально-процесуальним законом.

    Насамперед прийняте рішення, особа, що проводить дізнання, формулює в постанові про проведення експертизи. При упорядкуванні даної постанови особа, що проводить дізнання, керується як загальними правилами упорядкування постанов, зазначеними в ст. 130 КПК, так і спеціальними правилами, яких необхідно додержуватися при винесенні постанов про проведення саме експертизи. А останні перераховані в ст. 196 КПК. У нормі закону продиктовано, щоб у постанові про проведення експертизи особа, що проводить розслідування, указувала "підстави для проведення експертизи, прізвище або найменування установи, експертам якої доручається зробити експертизу, питання, за яким експерт повинен дати висновок, об'єкти, що повинні бути досліджені, а також матеріали, запропоновані експерту для ознайомлення" (ст. 196 КПК).

    Питання, що підлягають вирішенню шляхом експертних досліджень, повинні бути конкретними і не виходити за межі спеціальних знань експерта. Формулювання питань може бути попередньо обговорено з експертом або спеціалістом.

    Судово-експертні установи - це самостійні державні установи або їхні підрозділи, що спеціально призначені для проведення судової експертизи. Для осіб, що служать у цих установах, проведення експертиз є фаховою діяльністю. Наприклад, у м.Харкові діють НДІ судових експертиз, бюро судово-медичних експертиз, бюро судово-бухгалтерських експертиз, бюро судово-товарознавчих експертиз, експертно-криміналістичний відділ управління МВС у Харківській області.

    Якщо експертиза доручається експертній установі, особа, що проводить дізнання, у постанові вказує, що її проведення доручається певній експертній установі і вказує її найменування. У таких випадках керівник експертної установи доручає проведення експертизи співробітнику цієї установи.

    Проведення експертизи може бути доручено і конкретній особі, яка не є співробітником експертної установи. У цьому випадку дізнавач до призначення особи експертом з'ясовує відомості про її спеціальність і компетентність, установлює, чи є якісь стосунки між особою, яку ймовірно буде обрано на роль експерта за справою, і потерпілим чи іншими учасниками процесу, а також перевіряє, чи немає основ для відводу, про що складається спеціальний протокол (ст. 196 КПК).

    У цьому ж протоколі вказується, що експерту пояснені права й обов'язки, установлені ст. 77 КПК, і що він попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 178 і 179 КК за відмову від виконання покладених на нього обов'язків, а також за надання явно помилкового висновку.

    При призначенні пожежно-технічної експертизи слід керуватися загальними правилами, проте особлива увага (з огляду на специфіку даної категорії справ) приділяється як незацікавленості експерта в справі, так і його компетенції.

    Якщо в момент призначення експертизи в справі є підозрюваний, він повинен бути ознайомлений із постановою про проведення експертизи (або експертиз), і йому повинні бути пояснені права, передбачені ст. 197 КПК.

    Висновок експерта. По закінченню досліджень експерт дає письмовий висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність У випадку, якщо одну експертизу зробили декілька експертів, вони можуть дати один загальний висновок Якщо експерти не прийшли до згоди, то кожний із них складає свій висновок (ст. 75 і 200 КПК).

    У висновку експерт викладає мотивовані відповіді на поставлені для вирішення питання.

    Ознайомившись із висновком експерта, особа, що проводить розслідування, має право допитати експерта, з метою одержання роз'яснення або доповнення до висновку. Про допит експерта складається протокол (ст. 201 КПК).

    Висновок експерта для особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим. Тому що він є одним із видів доказів, оцінюваних за загальними правилами, передбаченими ст. 67 КПК. Проте незгода з висновком експерта повинна бути мотивована у відповідній постанові.

    Види експертиз. Якщо проведення експертизи поручається не одному, а групі експертів одного фаху, то до загальної назви експертизи добавляється комісійна. Наприклад, комісійна пожежно-технічна експертиза.

    Коли ж у справі для вирішення питання потрібно одночасно знання з різноманітних наук, то призначається комплексна експертиза. Наприклад, при пожежах автомобілів для вирішення питання про причину пожежі можуть потребуватися одночасно пізнання в області пожежної справи й в області автотехніки. У цих випадках доцільно призначати комплексну пожежно-технічну й автотехнічну експертизу.

    Якщо експертиза буде визнана неповною або недостатньо ясною, може бути призначена додаткова експертиза, що доручається тому самому або іншому експерту.

    У випадках, коли висновок експерта буде визнано необгрунтованим або суперечним іншим матеріалам справи або викликає сумнів у його правильності, може бути призначена повторна експертиза, що доручається іншому експерту або іншим експертам (ст. ст. 75 і 203 КПК).

    Висновок

    Докази, зібрані в ході проведення слідчих дій на стадії дізнання, розглядаються судом так само, як і докази під час проведення попереднього слідства. З цього випливає, наскільки важливо на початковому етапі розслідування виявити і правильно процесуально оформити проведення кожної без винятку слідчої дії. Саме правильному проведенню й оформленню слідчих дій і присвячена дана робота.

    Проте, далеко не по якій справі про пожежу, усі розглянуті слідчі дії повинні виконуватися в ході дізнання. Дізнавачу надано законом право вирішувати, які саме дії, коли й у якій послідовності варто проводити. А це залежить від багатьох факторів конкретної пожежі. Закон указує лише головний напрямок у черговості виконання слідчих дій - у першу чергу варто робити невідкладні слідчі дії, тобто такі, зволікання з проведенням яких може призвести до втрати доказів.

    Методика проведення кожної зі слідчих дій, визначення черговості щодо проведення, планування розслідування, тактичні прийоми, а також сама методика розслідування справ про пожежі є предметом вивчення такої галузі юридичних знань, як криміналістика.

    © 2004 Академя гражданской защиты Украины