Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

Книга «ЗККПКУ» ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Застосування Кримінального та … ГЛАВА І. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО … Перечень ссылок Раздел 1.1ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА КРИ… 2 Поняття злочину 3 Суспільна небезпека злочину 4 Кримінальна протиправність 5 Винність як ознака злочину 6 Караність діяння 7 Поняття складу злочину 8 Об'єкт злочину 9 Об'єктивна сторона злочину 10 Суб'єкт злочину 11 Суб'єктивна сторона злочину 12 Обставини, що виключають су… 13 Покарання і його види. II ОСОБЛИВА ЧАСТИНА КРИМІНАЛЬН… 1 Класифікація злочинів ВИСНОВКИ ГЛАВА II ОСНОВНІ ЗАГАЛЬНІ ПОЛО… 1.Загальні положення і система… 2. Задачі кримінального судочи… 3. Стадії кримінального процес… 4. Чинність кримінально-процес… 2 ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕ… 2.5 Здійснення правосуддя тіль… 2.1 Законність як загальноправ… 2.2 Принцип публічності 2.3 Презумція невинності 2.4 Недоторканість особи. Пова… 2.6 Незалежність суддів і підп… 2.7 Здійснення правосуддя на з… 2.8 Мова, якою ведеться судочи… 2.9 Гласність кримінального су… 2.10 Право на захист 3 Докази у кримінальному проце… 3.1 Поняття доказу 3.2 Класифікація доказів 3 .ГЛАВА ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ Н… 3.1 ПОНЯТТЯ 3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАНН… 3.2.1 Начальники органів дізна… 3.2.2 Повноваження особи, що п… 3.3 ВІДВІД ОСОБИ, Щ… 3.4 ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ І ПОСТАНОВ … СТИСЛІ ВИСНОВКИ ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПО… 4.1 ПОПЕРЕДНЯ ПЕРЕВІРКА ЗА ФАК… 4.1.1 Правове обгрунтування по… 4.1.2 Приводи до проведення п… 4.1.3 Реєстрація повідомлень … 4.1.4 Задачі, що вирішуються в… 4.2 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕД… 4.2.1 Підготовчий етап поперед… 4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ 4.3 УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗА МАТЕР… 4.3.1 Аналіз зібраної інформац… 4.3.2 Обставини, що виключають… 4.3.3 Відмова в порушенні крим… ГЛАВА 5. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК… 5.1 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПР… 5.1.1 Сутність і значення пору… 5.1.2 Підстави до порушення кр… 5.1.3 Методика встановлення оз… 5.1.4 Співвідношення ознак зло… 5.1.5 Процесуальний порядок п… 5.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗСЛ… 5.2.1 Загальні умови розслідув… 5.2.2 Пожежа як подія злочину 5.2.3 Обставини, передували по… 5.2.4 Пожежна обстановка 5.2.5 Наслідки пожежі 5.2.6 Встановлення особи, прич… 5.2.7 Умови, що сприяли виник… 5.3 Процесуальний порядок про… 5.3.1 Закон України “Про внесе… 5.3.2 Порядок проведення дізна… 5.3.3 Порядок проведення дізна… 5.3.4 Порядок проведення дізна… 5.3.5 Закінчення дізнання ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Л І Т Е Р А Т У Р А ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… 6.1 Допит як слідча дія 6.4 Обшук 6.5 Виїмка 6.3 Пред’явлення для упізнанн… 6.2 Очна ставка 6.6 Проведення огляду 6.7 Проведення освідоцтва 6.8 Відтворення обстановки і о… 6.9 Проведення експертизи Л І Т Е Р А Т У Р А Л І Т Е Р А Т У Р А

ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕДНІХ ПЕРЕВІРОК ПО ФАКТАХ ПОЖЕЖ ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕДНІХ ПЕРЕВІРОК ПО ФАКТАХ ПОЖЕЖ Орган ДПН вступає в кримінальне судочинство тільки тоді, коли за конкретним фактом пожежі ним порушена кримінальна справа і проводиться дізнання. Проте кримінальні справи збуджуються не за кожною подією, пов'язаною з виникненням горіння, а тільки за тими пожежами, що містять у собі ознаки злочину, передбачені Кримінальним кодексом. Іншими словами, за своїм характером пожежі різняться в залежності від того, чи виникли вони в результаті злочинних діянь або ж їхнє походження є наслідком випадку, непередбачених обставин, або вони явилися результатом хоча і протиправних дій людей, але які за законом не можуть розглядатися як злочинні по чинним законодавством. Першу групу пожеж іноді називають "кримінальними пожежами", другу – "некримінальними". За кожною кримінальною пожежею в обов'язковому порядку повинна порушуватися кримінальна справа і проводитися розслідування, за фактами некримінального характеру кримінальні справи не порушуються, розслідування не проводиться, а виноситься постанова про відмову в порушенні кримінальних справ. Викладене свідчить про те, що кожний інспектор з пожежного нагляду повинен мати необхідний обсяг технічних і юридичних знань, який би дозволяв розмежовувати кримінальні пожежі від некримінальних. До внесення змін і доповнень у 1993 р. у Кримінально-процесуальний кодекс України діяльність органів ДПН щодо дослідження пожеж в основному обмежувалася винесенням постанов про відмову в порушенні кримінальних справ або направленням матеріалів про пожежі в слідчі органи для рішення питання про порушення кримінальних справ. Незважаючи на те, що основний обсяг роботи з дослідження пожеж виконується співробітниками органів ДПН (тобто спеціалістами пожежної справи), кримінальні справи порушувалися лише в 7-13% стосовно числа всіх пожеж, що сталися. Такий відсоток "некримінальних" пожеж викликав серйозні сумніви. Приведене вище переконує у винятковій важливості запропонованої теми. У ході її розкриття будуть освітлені питання, пов'язані з правовим обгрунтуванням проведення попередніх перевірок за фактами пожеж, із цілями, задачами і засобами їхнього проведення. А також будуть показані засоби одержання і фіксації даних про пожежу, на підставі яких можуть бути прийняті правильні, тобто законні рішення. Мова буде йти про процесуальне оформлення прийнятих рішень.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины