Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального
|
5.2.4 Пожежна обстановка 5.2.4 Пожежна обстановка У природі не буває однакових пожеж. Кожна пожежа являє собою складний процес, а точніше сукупність десятків складних процесів, кожний із яких має свою логіку, зміст і значення. Але при цьому всі процеси разом складають єдину, суцільну якість, що підпорядкована законам горіння і закономірностям розповсюдження вогню. Теоретичне й експериментальне вивчення температурних режимів на реальних пожежах показало наступне: будь-яку пожежу при вільному горінні можна розділити на чотири стадії: I - початкова, II - пожежа, що розвивається, III - розвинута пожежа і IV -загасаюча пожежа. Ці стадії наступають у точній послідовності одна за одною, тобто наступна не може наступити, минаючи попередню. Початкова стадія розвитку пожежі характерна виникненням горіння (тобто початком пожежі), наростанням площі горіння, поступовим збільшенням температури, виділенням продуктів розкладання і димоутворенням. димоутворення є в більшості випадків тою ознакою, за якою виявляється пожежа. Тривалість цієї стадії обмежується декількома хвилинами. Дослідження початкової стадії розвитку пожежі є однією з найважливіших задач розслідування, тому що саме на цій стадії реалізується причина, що приводить до виникнення пожежі. Друга стадія пожежі містить у собі першу, характеризується подальшим збільшенням площі горіння, підвищенням температури меж, які дорівнюють температурі запалення пальних речовин, що знаходяться в будинку. Третя стадія характеризується відносною стабілізацією газообміну, швидкості вигоряння речовин і температур середовища. Тривалість третьої стадії пожежі залежить від завантаження приміщень пальними матеріалами. За мірою вигоряння пальних речовин зменшується виділення теплоти, наступає стадія загасаючої пожежі. Досвід гасіння пожеж, а також дослідження розвитку пожеж показують, що кожна стадія пожежі піддається регулюванню, що є однією з умов, необхідних для успішного гасіння пожеж і захисту конструкцій від впливу високих температур на пожежі. Пожежна обстановка з'являється з виникненням неконтрольованого горіння. Її характеристика постійно змінюється і є різною на кожному проміжку часу. Для розслідування важливо установити характеристику пожежної обстановки в момент виявлення пожежі й у момент прибуття пожежного підрозділу. На пожежну обстановку істотний впливають як заходи для гасіння пожежі, так, зрозуміло, і невжиття таких заходів. Оскільки кожна пожежа відрізняється від інших пожеж не тільки розмірами і наслідками, але й особливостями, що характеризують динаміку пожежної обстановки, то не можна конкретно зазначити, які саме питання для усіх випадків підлягають віднесенню до таких, що мають істотне значення для розслідування, а які є другорядними, тобто несуттєвими. Однак загальні закони горіння і закономірності розповсюдження, властиві усім пожежам без винятку, дозволяють визначити ті напрямки в проведенні розслідування, що можуть привести до досягнення цілі. По-перше, вивчення і дослідження пожежної обстановки за стадіями розвитку пожежі ніби полегшує поставлену задачу: розчленоване складне представляється спрощеним. По-друге, у пожежній обстановці завжди містять ознаки, що складають елементи причин виникнення пожежі, такі як: вогнище пожежі, час і умови виникнення горіння й інш. По-третє, пожежна обстановка містить відповідь на питання про причини розповсюдження пожежі, а точніше вказує, чи не є розповсюдження пожежі результатом неналежного виконання службових обов'язків певною особою. Наприклад, розповсюдження пожежі з'явилося результатом відсутності пристроїв, що перешкоджають руху полум'я, передбачених правилами пожежної безпеки, або дефектами в цих пристроях, або результатом неправильних дій працівників пожежної охорони при гасінні пожежі. 1) Осередок пожежі У законі зазначено, що при проведенні розслідування підлягає доведенню місце вчинення злочину (ст. 64 КПК). За справами про пожежі місцем події звичайно називають об'єкт, на якому сталася пожежа, а точніше зону пожежі на об'єкті (тобто місце пожежі). Місцем же вчинення злочину за досліджуваною категорією справ слід вважати місце початкового виникнення пожежі. У кримінальній справі вжиття терміну "осередок пожежі" в іншому значенні неприпустиме. Встановлення осередку пожежі є обов'язковим при розслідуванні, це випливає зі змісту вимоги ст. 64 КПК. На важливість установлення осередку пожежі ще багато десятків років тому вказував Мегорский Б.В. - відомий теоретик в області пожежної справи і пожежно-технічної експертизи. Він писав у книзі "Методика встановлення причин пожеж": "Не знаючи положення осередку пожежі, важко, а частіше взагалі неможливо установити причину її виникнення. І, навпаки, точно установивши, де саме спочатку виникло горіння, можна впевне вирішувати питання про причини, що її викликали, виключати ті версії, що не зв'язані з установленим положенням осередку. Визначення осередку пожежі становить важливу задачу при встановленні причини пожежі". До цього можна лише додати, що визначення осередку пожежі становить важливу задачу при проведенні розслідування. 2) Пальний матеріал Причина пожежі не може вважатися встановленою, якщо невідомий матеріал або речовина, що піддала загорянню. Тому при розслідуванні слід установити, які саме пальні матеріали і речовини знаходилися в осередку пожежі, в якому виді, в якій кількості, в якій тарі або упаковці і які пожежонебезпечні властивості цих речовин і матеріалів. Відомо, що горючість - це здатність речовини або матеріалу до горіння. До горючих відносяться такі речовини і матеріали, що у повітрі нормального складу здатні самозайматися, а також займатися від джерела запалювання і самостійно горіти після його вилучення. Горіти можуть тверді, рідкі і газоподібні речовини і матеріали. У залежності від горючості середовища, що обумовила розвиток пожежі, вони розділяються на класи: клас А - тверді, В - рідкі або ті, що плавляться, С - пальні гази, Д - метали, Е - електроустановки під напругою. (Міжнародний стандарт ИСО-3941-77). За місцем виникнення пожежі бувають відкриті (на відкритих територіях або площадках) і закриті (у приміщеннях). Закриті пожежі розділяються на пожежі з газообміном, що вентилюється. З погляду суб'єктивної сторони злочину пожежі можна розділити на ті, що виникли ненавмисно (через необережність), і такі, що виникли в результаті умисних дій (підпали). 3) Джерело запалювання Джерело запалювання є одним із необхідних факторів для виникнення горіння, а, отже, і пожежі. Тому немає необхідності пояснювати, чому при розслідуванні справи про пожежу завжди необхідно встановлювати джерело запалювання. Варто лише пояснити термін "джерело запалювання". Загальновідомо, що для виникнення горіння необхідна наявність теплової енергії. Будь-яке джерело виділення теплової енергії, незалежно від температури і часу існування, називають тепловим джерелом . Наприклад, радіатори центрального опалення, трубопроводи водяного опалення, сірник, що горить, полум'я свічі і т.п. - усе це теплові джерела.Для того, щоб теплове джерело стало джерелом запалювання, воно повинно мати запаливальну спроможність для заданого пального матеріалу або речовини. У ДСТУ 2272-93 "Пожежна безпека. Терміни і визначення" зазначено, що джерело запалювання - це теплова енергія, що приводить до загоряння. У "Правилах будови електроустановок" джерело запалювання визначене як "тіло, що горить або розжарене, а також електричний розряд, що має запасом енергії і температуру, достатні для виникнення горіння інших речовин". Обидва визначення не суперечать одне одному, але в другому дуже точно відзначено, що джерело запалювання повинно мати запас енергії і температуру, що є достатніми для виникнення горіння інших речовин. Таким чином, у характеристиці будь-якого теплового джерела є три чинники: температура, час існування, кількість тепла, що виділяється в одиницю часу (потужність). При цьому при розгляді теплового джерела (із погляду його можливості бути джерелом запалювання) варто враховувати пожежонебезпечні властивості пального матеріалу. Наприклад, сигаретою, що жевріє, не можна запалити газовий пальник "побутової" газової плити, але ця ж тліюча сигарета, що потрапила на постільну білизну з бавовни, майже завжди спричинює пожежу. Отже, джерело запалювання завжди розглядається стосовно до заданого матеріалу або речовини, що горять.Далі, полум'я сірника легко підпалює папір, але не може запалити кам'яне вугілля, але та ж деревина у виді полін, що горять, у топці печі легко це зробить. Тут відіграє роль чинник часу існування теплового джерела і способу взаємодії (контакту) між ним і матеріалом, що горить. За певних умов горіння може виникнути і без джерела запалювання - в результаті самозаймання. Самозаймання виникає в результаті поступового накопичення тепла в матеріалі, схильному до самозаймання. Воно може відбуватися у вугіллях, торфі, інших корисних копалинах, а також в елеваторах і т.п. Варто нагадати, що самозаймання буває термічне, біологічне і хімічне. Не слід плутати самозаймання із самозапалюванням речовин і матеріалів. Сумуючи вищевикладене, можна зробити однозначний висновок про те, що за справами про пожежі завжди слід встановлювати джерело запалювання, тому що воно - джерело запалювання - завжди є складовим елементом причини виникнення пожежі. Але невірно зводити причину пожежі тільки до встановлення джерела запалювання. Так, при влученні блискавки в спаленний дах тваринницького приміщення джерелом запалювання буде розряд атмосферної електрики, а причиною пожежі - відсутність блискавкозахисту.4) Тимчасові характеристики пожежі Зі змісту ст. 64 КПК випливає, що при розслідуванні справ про пожежі обов'язково підлягає встановленню час виникнення пожежі. Говорячи про закономірності виникнення горіння, варто підкреслити, що воно може виникнути тільки тоді, коли у певному місці пальний матеріал, джерело запалювання й окислювач з'являються або утворюються одночасно. Тільки одночасне існування цих факторів призводить до загоряння. Пожежа, що сталася, уже сама по собі свідчить про те, що усі вищезазначені умови були в наявності, але не раніше, а в момент виникнення пожежі. Тому під часом виникнення пожежі розуміють момент добового часу, у який виникнуло неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем і одержало розповсюдження. При проведенні пожежі в умовах очевидності час її виникнення збігається з часом виявлення. Час виявлення пожежі - це час із моменту загоряння пальної речовини або матеріалу до виявлення його людиною або спеціальними приладами. При виробництві розслідування варто з'ясовувати і фіксувати в процесуальних документах і такі відомості як: час надходження повідомлення в пожежну охорону, час прибуття першого пожежного підрозділу, час початку гасіння, час локалізації пожежі, час її ліквідації, а також час інших важливих або значимих подій. При цьому в протоколах указується добовий час (точно) (наприклад, "на своєму годиннику я визначив, що це сталося в 21 годину 40 хвилин) або орієнтовно (наприклад, "увечері, не раніше 21 години 30 хвилин, але і не пізніше 22 годин, я бачив..."), або за подією, час якої може бути точно визначений (наприклад: "коли я знаходився у своїй квартирі і дививсь телепрограму "Час", то через 5 - 10 хвилин після початку передачі відчув запах диму ...").Фіксація тимчасових характеристик пожежі здійснюється, головним чином, для встановлення часу її виникнення. 5) Причина виникнення пожежі Як відзначалося вище, установлення причини виникнення пожежі є кінцевою метою розслідування за кримінальною справою і розгляду її в судовому засіданні. Про значення встановлення достовірної причини пожежі написано багато робіт, як юристами, так і фахівцями в області пожежної справи. Будь-який підручник з криміналістики містить інформацію з цього питання. Варто лише повторити, що саме причина пожежі дозволяє виявити особу або осіб, що скоїли злочин, визначити ступінь провини, правильно кваліфікувати діяння за відповідною статтею Кримінального Кодексу, призначити відповідні діянню покарання. Доцільно нагадати, що всі пожежі за наявністю умислу розділяються на дві групи. До першої групи відносяться пожежі, пов'язані з умисним знищенням майна шляхом підпалу. При розслідуванні цих складів злочину не виникає необхідності задумуватися над визначенням причини виникнення пожежі, тому що відповідь проста: причина пожежі - підпал. Тут намір виконавця і його дії розкривають причину пожежі цілком і з всією очевидністю. Другу групу складають пожежі, що виникають у результаті необережних діянь стосовно наслідків у виді пожежі. При проведенні дізнання, попереднього слідства, та й при розгляді справ даної категорії в суді неминуче виникає питання, а що ж слід розуміти під причиною пожежі. Необхідність уточнення цього питання випливає і з тексту ст. 270 КК, у якій злочином визнається "порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі" і ч. 2 цієї ж статті, що передбачає кримінальну відповідальність за "те саме діяння", якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки. Тому слід уточнити, що варто розуміти під причиною виникнення пожежі. За словником російської мови С.И. Ожегова "причина" - це явище, що викликає, що обумовлює виникнення іншого явища. У державному стандарті України "Пожежна безпека. Терміни і визначення" ДСТУ 2272-93 терміну "причина пожежі" дане визначення: "Явище або обставина, що безпосередньо обумовлює виникнення пожежі". У цьому ж стандарті зазначено, що виникнення пожежі - це "сукупність процесів, що призводять до пожежі". Якщо приєднати до приведених визначень і визначення терміну "пожежа", то можна одержати розгорнуте визначення поняття "безпосередня причина виникнення пожежі", що може бути подане в наступному виді: причина виникнення пожежі - це явище, сукупність процесів або обставина, що безпосередньо обумовлює виникнення неконтрольованого горіння поза спеціальним вогнищем, що розвивається в часі і просторі. Вище в даній роботі було показано, що основними складовими причини виникнення пожежі є:
При формулюванні причини виникнення пожежі варто указувати всі перераховані вище фактори, а причина виникнення пожежі повинна бути зіставлена з правилами пожежної безпеки. Дізнавачі і слідчі у формулювання причини виникнення пожежі повинні включати і психологічне відношення особи до свого діяння. Настільки деталізоване пояснення тому, що варто розуміти під причиною виникнення пожежі обумовлено кримінально-процесуальним законодавством про повноту розслідування. 6) Інші обставини пожежної обстановки У ході розслідування кримінальних справ про пожежі в залежності від конкретних обставин їхнього виникнення, розвитку, розповсюдження, гасіння і наслідків, можуть встановлюватися й інші обставини, що мають значення для кримінальної справи. Тому перерахований вище перелік не є вичерпним. Конкретна кримінальна справа може вимагати доведення й інших обставин. В "Інструкції з вивчення пожеж" ГУДПО МВС України зазначено, що в ході вивчення і дослідження пожеж працівники пожежної охорони повинні: - проаналізувати організацію гасіння пожежі, дії пожежної охорони, ДПД, адміністрації об'єкта, робітників та службовців у боротьбі з вогнем; - вивчити процес і параметри розвитку пожежі, причини й умови, що сприяють розповсюдженню вогню і диму, особливості поведінки конструкцій будинку в умовах пожежі; - вивчити організацію роботи з рятування людей і евакуації тварин і майна, а також причини нещасливих випадків із людьми; - вивчити ефективність використання пожежної техніки. Інструкція зобов'язує керівника гасіння пожежі реєструвати всі події, що спостерігаються, факти, явища у часі у період гасіння і виконувати інші обов'язки відповідно до переліку. Відповідно до "Інструкції з вивчення пожеж" найбільш підготовленим працівникам УДПО може бути доручене упорядкування "опису пожежі". Копії документів щодо вивчення, дослідження й опису пожеж можуть долучатися, а відносно великих пожеж - обов'язково повинні прилучатися до кримінальних справ і використовуватися в ході розслідування. |
© 2004 Академя гражданской защиты Украины