Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

Книга «ЗККПКУ» ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Застосування Кримінального та … ГЛАВА І. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО … Перечень ссылок Раздел 1.1ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА КРИ… 2 Поняття злочину 3 Суспільна небезпека злочину 4 Кримінальна протиправність 5 Винність як ознака злочину 6 Караність діяння 7 Поняття складу злочину 8 Об'єкт злочину 9 Об'єктивна сторона злочину 10 Суб'єкт злочину 11 Суб'єктивна сторона злочину 12 Обставини, що виключають су… 13 Покарання і його види. II ОСОБЛИВА ЧАСТИНА КРИМІНАЛЬН… 1 Класифікація злочинів ВИСНОВКИ ГЛАВА II ОСНОВНІ ЗАГАЛЬНІ ПОЛО… 1.Загальні положення і система… 2. Задачі кримінального судочи… 3. Стадії кримінального процес… 4. Чинність кримінально-процес… 2 ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕ… 2.5 Здійснення правосуддя тіль… 2.1 Законність як загальноправ… 2.2 Принцип публічності 2.3 Презумція невинності 2.4 Недоторканість особи. Пова… 2.6 Незалежність суддів і підп… 2.7 Здійснення правосуддя на з… 2.8 Мова, якою ведеться судочи… 2.9 Гласність кримінального су… 2.10 Право на захист 3 Докази у кримінальному проце… 3.1 Поняття доказу 3.2 Класифікація доказів 3 .ГЛАВА ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ Н… 3.1 ПОНЯТТЯ 3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАНН… 3.2.1 Начальники органів дізна… 3.2.2 Повноваження особи, що п… 3.3 ВІДВІД ОСОБИ, Щ… 3.4 ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ І ПОСТАНОВ … СТИСЛІ ВИСНОВКИ ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПО… 4.1 ПОПЕРЕДНЯ ПЕРЕВІРКА ЗА ФАК… 4.1.1 Правове обгрунтування по… 4.1.2 Приводи до проведення п… 4.1.3 Реєстрація повідомлень … 4.1.4 Задачі, що вирішуються в… 4.2 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕД… 4.2.1 Підготовчий етап поперед… 4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ 4.3 УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗА МАТЕР… 4.3.1 Аналіз зібраної інформац… 4.3.2 Обставини, що виключають… 4.3.3 Відмова в порушенні крим… ГЛАВА 5. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК… 5.1 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПР… 5.1.1 Сутність і значення пору… 5.1.2 Підстави до порушення кр… 5.1.3 Методика встановлення оз… 5.1.4 Співвідношення ознак зло… 5.1.5 Процесуальний порядок п… 5.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗСЛ… 5.2.1 Загальні умови розслідув… 5.2.2 Пожежа як подія злочину 5.2.3 Обставини, передували по… 5.2.4 Пожежна обстановка 5.2.5 Наслідки пожежі 5.2.6 Встановлення особи, прич… 5.2.7 Умови, що сприяли виник… 5.3 Процесуальний порядок про… 5.3.1 Закон України “Про внесе… 5.3.2 Порядок проведення дізна… 5.3.3 Порядок проведення дізна… 5.3.4 Порядок проведення дізна… 5.3.5 Закінчення дізнання ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Л І Т Е Р А Т У Р А ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… 6.1 Допит як слідча дія 6.4 Обшук 6.5 Виїмка 6.3 Пред’явлення для упізнанн… 6.2 Очна ставка 6.6 Проведення огляду 6.7 Проведення освідоцтва 6.8 Відтворення обстановки і о… 6.9 Проведення експертизи Л І Т Е Р А Т У Р А Л І Т Е Р А Т У Р А

5.2.2 Пожежа як подія злочину 5.2.2 Пожежа як подія злочину Найважливішим елементом предмета доведення за будь-якою кримінальною справою є подія злочину. Важливо установити, чи мала місце в дійсності подія, а якщо мала, то чи є вона злочином. У п. 6 ст. 101 КПК зазначено, що органи ДПН можуть проводити дізнання тільки за справами про пожежі і порушення протипожежних правил. Тому при розгляді подій, зв'язаних із горінням, варто встановлювати, чи є подія пожежею, а якщо є пожежею, то чи носить пожежа кримінальний характер. За Державним стандартом України (ДСТУ) 2272-93 "Пожежна безпека. Терміни та їхні визначення" пожежею варто вважати "неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем, що розвивається в часі і просторі". Відповідно до "Інструкції з вивчення пожеж" ГУДПО МВС України №12/2/955 від 02 12.93 р. не відносяться до пожеж: - випадки горіння, обумовлені специфікою технологічних процесів виробництва або умовами роботи промислових установок і агрегатів; - вибухи і спалахи без наступного горіння; - випадки теплових проявів електричного струму в електричних мережах, електроустаткуванні, побутових і промислових радіоелектронних приладах, машинах і апаратах, що не викликали розповсюдження небезпечних чинників горіння за їхні межі; - спалахи в гартівних ваннах, бітумних і смоловарочних казанах, а також спалахи побутових гасових, бензинових і газових приладів, горіння сажі в димоходах, підгоряння їжі на залишених без догляду багаттях і плитах, що не призвело до матеріальних утрат; - випадки самоспалення, якщо вони не призвели до розповсюдження вогню. А за "Правилами обліку пожеж", затверджених постановою Кабінету Міністрів № 508 від 26.07.94 р., не підлягають обліку випадки горіння сміття поза будинками і будівлями, сухої трави, листя, пожнивних залишків, якщо для їхнього гасіння не викликалися пожежні підрозділи. Будь-який працівник органів державного пожежного нагляду, яку б службову посаду він не обіймав, неминуче зштовхується з практичним застосуванням норм карного права. Як показує досвід, найбільші ускладнення виникають при юридичній оцінці таких подій, як пожежі і злочинні порушення правил пожежної безпеки. Для правильної правової оцінки таких подій рекомендується користуватися методикою, сутність якої полягає в послідовному вирішенні наступних питань (етапів)". Перше з цих питань - чи є дана подія (пожежа) злочином. Для відповіді на поставлене питання варто визначити, чи є розглянута подія малозначною? При позитивній відповіді розглянута подія не є злочином (ст. 11 КК). При негативній відповіді розглянута подія підпадає під ознаки злочину. Другий етап: якщо розглянута подія містить у собі всі ознаки, характерні для будь-якого злочину, варто розглянути її з погляду наявності ознак складу злочину - як об'єктивних, так і суб'єктивних. За відсутності хоча б однієї з ознак розглянута подія не є злочином. При позитивній відповіді варто установити, ознаки якого складу конкретного злочину (тобто якої ст. КК) подія містить у собі. Установивши, що розглянута подія (пожежа або порушення правил пожежної безпеки) є злочином, необхідно порушити кримінальну справу.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины