Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

Книга «ЗККПКУ» ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Застосування Кримінального та … ГЛАВА І. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО … Перечень ссылок Раздел 1.1ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА КРИ… 2 Поняття злочину 3 Суспільна небезпека злочину 4 Кримінальна протиправність 5 Винність як ознака злочину 6 Караність діяння 7 Поняття складу злочину 8 Об'єкт злочину 9 Об'єктивна сторона злочину 10 Суб'єкт злочину 11 Суб'єктивна сторона злочину 12 Обставини, що виключають су… 13 Покарання і його види. II ОСОБЛИВА ЧАСТИНА КРИМІНАЛЬН… 1 Класифікація злочинів ВИСНОВКИ ГЛАВА II ОСНОВНІ ЗАГАЛЬНІ ПОЛО… 1.Загальні положення і система… 2. Задачі кримінального судочи… 3. Стадії кримінального процес… 4. Чинність кримінально-процес… 2 ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕ… 2.5 Здійснення правосуддя тіль… 2.1 Законність як загальноправ… 2.2 Принцип публічності 2.3 Презумція невинності 2.4 Недоторканість особи. Пова… 2.6 Незалежність суддів і підп… 2.7 Здійснення правосуддя на з… 2.8 Мова, якою ведеться судочи… 2.9 Гласність кримінального су… 2.10 Право на захист 3 Докази у кримінальному проце… 3.1 Поняття доказу 3.2 Класифікація доказів 3 .ГЛАВА ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ Н… 3.1 ПОНЯТТЯ 3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАНН… 3.2.1 Начальники органів дізна… 3.2.2 Повноваження особи, що п… 3.3 ВІДВІД ОСОБИ, Щ… 3.4 ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ І ПОСТАНОВ … СТИСЛІ ВИСНОВКИ ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПО… 4.1 ПОПЕРЕДНЯ ПЕРЕВІРКА ЗА ФАК… 4.1.1 Правове обгрунтування по… 4.1.2 Приводи до проведення п… 4.1.3 Реєстрація повідомлень … 4.1.4 Задачі, що вирішуються в… 4.2 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕД… 4.2.1 Підготовчий етап поперед… 4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ 4.3 УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗА МАТЕР… 4.3.1 Аналіз зібраної інформац… 4.3.2 Обставини, що виключають… 4.3.3 Відмова в порушенні крим… ГЛАВА 5. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК… 5.1 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПР… 5.1.1 Сутність і значення пору… 5.1.2 Підстави до порушення кр… 5.1.3 Методика встановлення оз… 5.1.4 Співвідношення ознак зло… 5.1.5 Процесуальний порядок п… 5.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗСЛ… 5.2.1 Загальні умови розслідув… 5.2.2 Пожежа як подія злочину 5.2.3 Обставини, передували по… 5.2.4 Пожежна обстановка 5.2.5 Наслідки пожежі 5.2.6 Встановлення особи, прич… 5.2.7 Умови, що сприяли виник… 5.3 Процесуальний порядок про… 5.3.1 Закон України “Про внесе… 5.3.2 Порядок проведення дізна… 5.3.3 Порядок проведення дізна… 5.3.4 Порядок проведення дізна… 5.3.5 Закінчення дізнання ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Л І Т Е Р А Т У Р А ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… 6.1 Допит як слідча дія 6.4 Обшук 6.5 Виїмка 6.3 Пред’явлення для упізнанн… 6.2 Очна ставка 6.6 Проведення огляду 6.7 Проведення освідоцтва 6.8 Відтворення обстановки і о… 6.9 Проведення експертизи Л І Т Е Р А Т У Р А Л І Т Е Р А Т У Р А

3.2.1 Начальники органів дізнання систем ДПН 3.2.1 Начальники органів дізнання систем ДПН За загальним правилом орган дізнання представляє його керівник - начальник. Начальники органів дізнання володіють у повному обсязі повноваженнями, установленими для органів дізнання. На територіях, що входять у сферу обслуговування місцевих органів держпожежнагляду, діють штатні особи, що проводять дізнання, групи або відділення дізнання органів міліції. Начальником дізнання органів міліції є відповідний начальник. Начальники дізнання органів міліції і начальники дізнання органів держпожежнагляду в процесуальному положенні мають однакові права й обов'язки, не залежні в процесуальній діяльності один від одного, і ніхто нікому не підпорядкований. Тут необхідно зауважити, що варто розрізняти службову підпорядкованість і процесуальну залежність. Начальник органу дізнання системи держпожежнагляду, володіючи повноваженнями органу дізнання в повному обсязі, вправі особисто порушити кримінальну справу і провести дізнання. У цьому випадку він буде мати права не тільки начальника органу дізнання, але і права особи, що проводить дізнання, про що докладно буде викладатися нижче. Начальник органу дізнання може доручити підпорядкованому йому державному інспектору з пожежного нагляду порушити кримінальну справу і провести дізнання. В останньому випадку начальник органу дізнання втрачає право на проведення процесуальних дій, тому що їх може проводити тільки та особа, у провадженні якої знаходиться кримінальна справа. Надавши підпорядкованому право проведення дізнання, начальник одночасно передає йому право на процесуальну самостійність. Він управі здійснювати контроль за ходом ведення дізнання, сприяти проведенню розслідування. Начальник органу дізнання підтверджує всі постанови, винесені особою, що проводить дізнання, а також протокол затримки підозрюваного. Інші протоколи, складені особою, що проводить дізнання, начальником не затверджуються. Якщо кримінальна справа знаходиться у провадженні начальника органу дізнання, то винесені постанови не потребують утвердження зверхніми начальниками. Крім обов'язків, покладених на начальника Кримінально-процесуальним кодексом, саме службове положення зобов'язує начальника органу ДПН: належним чином організувати роботу з прийому, реєстрації, розгляду повідомлень, заяв про пожежі і злочинні порушення правил; давати підпорядкованим співробітникам письмові вказівки з перевірки матеріалів про пожежі, про порушення кримінальних справ, про дозвіл матеріалів; організовувати взаємодію особи, що проводить дізнання, з іншими службами органів внутрішніх справ, включаючи і служби, наділені правом проведення оперативно-пошукових заходів; організовувати системне навчання підлеглих методиці дослідження і розслідування пожеж; проводити й інші заходи.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины