Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального


  • Книга «ЗККПКУ»
  • 9 Об'єктивна сторона злочину

    8 Об'єкт злочину

    Об'єкт (від лат. предмет) - філософська категорія, що виражає те, що протистоїть суб'єкту в його діянні. Під об'єктом права розуміються конкретні майнові, немайнові блага й інтереси, відносини щодо яких регламентовані законом. Іншими словами, під об'єктом злочину розуміється все те, на що спрямовано злочинне посягання.

    Суспільна небезпека злочину обумовлена, головним чином, його спрямованістю - чому воно заподіює чи може заподіяти шкоду.

    У теорії кримінального права прийнято вважати, що об'єктом злочину є (у широкому розумінні) суспільні відносини, регульовані кримінальним законом. Важливим компонентом цих відносин представляються інтереси суспільства в цілому і його членів: державні, суспільні, колективні й особисті.

    У кримінально-правовій науці загальноприйнятий розподіл об'єктів злочинів на спільний, родовий (іноді його іменують груповим чи спеціальним) і безпосередній.

    Як спільний об'єкт злочинів виступає вся сукупність суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом: державний лад, державна, суспільна й особиста власність, особистість, права громадян, суспільний правопорядок.

    Під родовим об'єктом злочинів прийнято розуміти суспільні відносини, на які посягають визначені групи злочинів. Родовий об'єкт відображає ступінь суспільної небезпеки визначеної групи злочинів. Він є критерієм об'єднання окремих злочинів у групи і наступного розташування таких груп в Особливій частині Кримінального кодексу України. Наприклад, розділ I КК містить злочини проти основ національної безпеки України: шпигунство - ст. 114, диверсія - ст. 113 і інш.; розділ VI КК містить норми, спрямовані на захист власності - крадіжка - ст. 185 КК, умисне знищення чи пошкодження майна - ст. 194 КК, необережне знищення чи пошкодження майна - ст. 196 КК; глава ІХ - злочини проти громадської безпеки: бандитизм - ст. 257 КК, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки - ст. 270 КК та інш.

    Під безпосереднім об'єктом злочину розуміються суспільні відносини, на які посягає конкретна злочинна дія чи бездіяльність. Безпосередній об'єкт найчастіше співвідноситься з родовим як частина і ціле, а іноді вони збігаються за об'ємом. В окремих випадках безпосередній об'єкт злочину вказується в самій статті Особливої частини КК. Наприклад, ст. ст. 194 і 196 КК як безпосередній об'єкт злочину називають майно.

    Безпосередній об'єкт злочину є конструктивною ознакою будь-якого складу злочину. Його точне встановлення є обов'язковим.

    Здійснюючи злочинне діяння, особа, що його робить, найчастіше впливає на предмети матеріального світу. Такі предмети матеріального світу і називають "предметами злочину".

    При знищенні державного майна шляхом підпалу предметами злочину можуть бути: скирта сіна на радгоспному полі, лісовий масив, будинок магазину і товари, що знаходяться в ньому, готова продукція в складі фабрики.

    При знищенні індивідуального майна громадян предметами злочину можуть бути: житловий будинок і майно, що знаходиться в ньому, сарай, будівля і т.п. Предмет злочину варто відрізняти і не плутати зі знаряддям злочину.

    Знаряддя злочину - це всі те, чим і за допомогою чого відбувається злочин: пістолет, сокира, паяльна лампа і т.п.


    © 2004 Академя гражданской защиты Украины