Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

  • Книга «ЗККПКУ»
    		• 6.4 Обшук

    6.4 Обшук

    Обшук - це слідча дія, спрямована на відшукання і вилучення знарядь злочину, предметів і цінностей, добутих злочинним шляхом, а також інших предметів, що можуть мати значення для справи.

    Сутність і зміст аналізованої слідчої дії полягає в обстеженні помешкань, ділянок місцевості, а також одягу конкретних осіб. Виходячи з цього, законом передбачено три види обшуку: обшук у помешканні, обшук на місцевості й обшук особи (особистий обшук).

    Підстава для проведення обшуку, умова, порядок його проведення й оформлення установлені ст. ст. 177, 179, 180, 183, 184 і 186 КПК.

    Обшук проводиться в тих випадках, коли особа, що проводить попереднє розслідування, має достатні дані думати, що знаряддя злочину, предмети, документи або інші докази сховані у певному помешканні або місці, або в якої-небудь особи (ст. 177 КПК).

    Достатніми підставами для проведення обшуку можуть бути показання свідка, потерпілого, а іноді і підозрюваного, результати огляду місця події, а також дані, отримані оперативними шляхом. Для проведення обшуку не обов'язково мати у своєму розпорядженні точні дані, де саме знаходяться шукані предмети. Достатньо, щоб було визначено тільки коло пошуку. Перед тим, як вилучити ті або інші предмети або документи, особа, що робить обшук, має проявити навички й уміння, щоб їх відшукати. У цьому основне розходження між такими слідчими діями, як обшук і виїмка. При виїмці точно відомо, що вилучати і де вилучати. При проведенні обшуку такої конкретизації немає.

    За чинним кримінально-процесуальним законодавством обшук може проводитися за мотивованою постановою особи, що проводить дізнання; постанова має затверджуватись начальником органу дізнання і повинна бути санкціонованою прокурором. Тільки у виняткових випадках, що не терплять зволікання, обшук може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий термін про проведений обшук і його результати (ст. 177 КПК). До випадків, що не терплять зволікання, зокрема відносяться обгрунтовані побоювання, що розшукувані предмети можуть бути знищені або переховані.

    Обшук повинен проводитися вдень, крім невідкладних випадків (ст. 180 КПК).

    При проведенні обшуку обов'язково повинні бути присутніми поняті й особа, що займає помешкання, у якому проводиться, а за відсутності її - родич або представник житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів. Обшук у приміщеннях, що зайняті підприємствами, установами й організаціями, проводиться у присутності їх представників.

    Особа, що проводить дізнання, управі залучати до проведення обшуку робітників міліції (ст. 183 КПК).

    Закон установлює такий порядок проведення обшуку. Особа, що проводить обшук, пред'являє постанову і пропонує добровільно видати розшукувані предмети або документи. Якщо вони видані і немає підстави побоюватися приховання інших розшукуваних предметів або документів, можна обмежитися вилученням виданого. Якщо необхідне не видано або видано частково (на думку особи, що проводить дану слідчу дію), то уповноважені особи приступають до огляду приміщення, ділянки місцевості або одягу особи, що обшукується. При обшуку особа, яка його проводить, управі розкривати закриті приміщення і сховища в тих випадках, коли власник відмовляється відчинити їх добровільно. Предмети, що вилучаються, і документи подаються присутнім, упаковуються, скріплюються печаткою і вилучаються.

    При проведенні обшуку місцевості (присадибної ділянки, фермерських угідь і т.п.) дотримуються тих же правил, що і при обшуку помешкань.

    Особистий обшук проводиться також за загальними правилами. Проте, при затримці підозрюваного у вчиненні злочину його особистий обшук проводиться завжди. При цьому не потрібно виносити постанову про проведення обшуку затриманого.

    Наявність постанови про проведення обшуку в помешканні або на місцевості надає право зробити особистий обшук особи, що присутня при його проведенні, за наявності достатніх підстав думати, що ця особа приховує при собі предмети або документи, що мають значення для справи (ст. 184 КПК). Обшук особи може робити тільки особа однієї статі із тою, що обшукується, і при понятих тієї ж статі.

    При проведенні обшуку складається протокол у двох примірниках. Він повинен відповідати як загальним вимогам, що пред'являються до протоколів будь-яких слідчих дій (ст. 85 КПК), так і вимогам, установленим спеціально для протоколу проведення обшуку (ст. 188 КПК). У протоколі вказується підстава для проведення обшуку, приміщення або інше місце, у якому був здійснений обшук, особа, у якої проведений обшук, дії дізнавача і результати обшуку. У протоколі повинно бути відбито, яким способом виявлені знайдені і вилучені предмети, де вони зберігалися й у якому знаходилися стані.

    У протоколі обшуку перераховуються всі предмети і документи, що вилучаються, з точною вказівкою їхніх індивідуальних ознак, кількості, міри, ваги і т.інш. Заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку.

    Обидва примірники протоколу підписуються дізнавачем, особою, у якої проводився обшук, понятими й іншими особами, що були присутні (ст. 188 КПК). Другий примірник протоколу надається особі, у якої проведений обшук, а за її відсутності - повнолітньому члену сім'ї або представнику житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів. При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу надається представнику підприємства, установи або організації (ст. 189 КПК).

    © 2004 Академя гражданской защиты Украины