Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

  • Книга «ЗККПКУ»
    		• 3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАННЯ СИСТЕМИ ДПН

    3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАННЯ СИСТЕМИ ДПН

    Компетенція - це коло повноважень, наданих законом або іншим актом конкретному органу або посадовій особі. Мають свою компетенцію щодо фахової діяльності й органи ДПН при здійсненні функцій нагляду за дотриманням правил пожежної безпеки, що визначена як державними нормативними актами, так і відомчими документами. Кримінально-процесуальна компетенція органів дізнання системи ДПН, з одного боку, регламентована Кримінально-процесуальним кодексом, з іншого боку, визначається специфікою діяльності в області пожежної справи. Обидва фактори нерозривно пов'язані і взаємообумовлені. Законодавець, надавши органам ДПН право проведення дізнання, одночасно обмежив це право тільки справами про пожежі і порушення протипожежних правил (п.6 ст.101 КПК). На жаль, у Кримінальному кодексі України немає жодної статті, яка б передбачала кримінальну відповідальність за порушення протипожежних правил, а є стаття 270, що передбачає кримінальну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. "Правила пожежної безпеки, - як зазначено в Державному стандарті України ДСТУ 2272-93 р. - це комплекс положень, що встановлюють порядок дотримання вимог і норм пожежної безпеки при будівництві й експлуатації об'єкта". "Правила пожежної безпеки" є родовим поняттям стосовно поняття "протипожежні правила". Останні у своєму складі містять тільки правила, спрямовані на запобігання пожежі.

    Отже, органам ДПН надане право проведення дізнання по справах про пожежі. Проте це право може бути реалізовано тільки тоді, коли на підконтрольній їм території і підконтрольного об'єкта виникає пожежа або виявлені факти злочинного порушення правил пожежної безпеки. За відсутності таких подій не можуть реалізуватися права органу дізнання системи ДПН. І навпаки, як зазначено в ст. 4 КПК, орган дізнання зобов'язаний у межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину. Порушення кримінальної справи (за наявності підстав, зазначених у законі) є не тільки правом, але й обов'язком органів ДПН.

    Компетенція усіх, без винятку, органів дізнання визначена ч.1 ст. 103 КПК, якою на органи дізнання покладається прийняття необхідних оперативно-пошукових мір із метою виявлення ознак злочину й осіб, що його учинили.

    "За наявності ознак злочину орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, робить слідчі дії" - зазначено в ст. 104 КПК. Це означає, що дізнання здійснюється шляхом проведення слідчих дій, у порядку, установленому Кримінально-процесуальним кодексом України. Порядок виконання слідчих дій єдиний, як для слідчого, так і для особи, що здійснює дізнання, а тому правила здійснення процесуальних дій, як у ході дізнання, так і попереднього слідства називаються правилами попереднього розслідування.

    У зв'язку з прийняттям у 1993 році Верховною Радою України закону "Про внесення в деякі законодавчі акти України змін і доповнень по удосконаленню попереднього розслідування", коло повноважень органів дізнання дещо змінилося, а в порядок проведення дізнання внесені істотні зміни, що необхідно враховувати при вивченні кримінального процесу, особливо при користуванні літературою, виданою до прийняття зазначеного закону.

    Нині основні задачі, що стоять перед органом дізнання, випливають із вимог ст. 2 КПК - це швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто учинив злочин, був підданий справедливому покаранню і жодний невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Стосовно до специфіки справ, розслідуваних органами дізнання системи ДПН, їхніми задачами при проведенні дізнання є:

    • установлення безпосередніх причин виникнення пожеж, осіб, винних у їхньому виникненні;

    • установлення всіх зобов'язань, що входять у предмет доведення по справах про пожежі (місце початкового виникнення горіння, пальний матеріал, джерело запалювання, обставини, що призвели до взаємодії джерел запалювання з пальним матеріалом, час виникнення горіння й інші обставини). Докладно про обставини, що підлягають доведенню по справах про пожежі, буде викладено в спеціально присвяченій цим питанням темі.

    Розкривати злочини (тобто встановлювати причини виникнення пожеж і осіб, винних у їхньому виникненні) орган дізнання зобов'язаний при точному дотриманні законності. Так вимогає ст. 2 КПК.

    Обов'язки проведення дізнання і розкриття злочинів по справах про пожежі покладені на органи ДПН не для того, щоб полегшити роботу слідчому апарату, а з метою найбільш точного, всебічного і повного розслідування злочинів даної категорії.

    Повноваження органів дізнання визначені ст. 103 КПК. Частиною першою цієї статті на органи дізнання покладається прийняття необхідних оперативно - пошукових мір із метою виявлення ознак злочину й осіб, що його учинили. Ця вимога закону є загальною для всіх органів дізнання, а значить і для органів дізнання системи ДПН. Стосовно до діяльності останніх, закон зобов'язує оперативно, тобто негайно виїжджати на пожежі і, використовуючи спеціальні знання в області теорії горіння і пожежної справи, встановлювати причини пожеж, осіб, винних у їхньому виникненні, виявляти наявність або відсутність у досліджуваних пожежах ознак злочинів. При цьому ознаки складів злочинів варто шукати як у самих фактах пожеж, так і в діяннях певного кола осіб.

    Що стосується вимоги закону про проведення "необхідних оперативно-пошукових заходів", то з урахуванням специфіки, фахової діяльності пожежної охорони, необхідно надати певні пояснення.

    Насамперед оперативно-пошукова діяльність лише передбачена кримінально-процесуальним законом, але не регламентована ним. По-друге, оперативно-пошукова діяльність хоча і не регламентована кримінально-процесуальним законом, але вона точно регламентована правилами, установленими відомчими нормативними актами і документами, дотримання котрих не повинно бути відомо навіть робітникам органів ДПН. По-третє, оперативно-пошукові заходи можуть проводитися тільки спеціально підготовленими і навченими для цих цілей співробітниками спеціальних служб. У підрозділах ДПН і пожежної охорони в цілому відсутні як нормативно-правова база, так і фахова підготовка особового складу для такого роду діяльності. Отже, органи дізнання системи ДПН не вправі проводити оперативно-пошукові заходи навіть за наявності у провадженні кримінальної справи про пожежу.

    Про виявлений злочин і почате дізнання орган ДПН негайно повідомляє прокурору. Дана вимога спрямована на забезпечення ефективності прокурорського нагляду. Форма повідомлення прокурору про виявлений злочин законом не визначена. Воно може бути зроблено і по телефону. При порушенні кримінальної справи орган дізнання не пізніше доби зобов'язаний направити прокурору копію постанови про порушення справи (ст.ст.103 і 100 КПК).

    © 2004 Академя гражданской защиты Украины