Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

Книга «ЗККПКУ» ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Застосування Кримінального та … ГЛАВА І. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО … Перечень ссылок Раздел 1.1ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА КРИ… 2 Поняття злочину 3 Суспільна небезпека злочину 4 Кримінальна протиправність 5 Винність як ознака злочину 6 Караність діяння 7 Поняття складу злочину 8 Об'єкт злочину 9 Об'єктивна сторона злочину 10 Суб'єкт злочину 11 Суб'єктивна сторона злочину 12 Обставини, що виключають су… 13 Покарання і його види. II ОСОБЛИВА ЧАСТИНА КРИМІНАЛЬН… 1 Класифікація злочинів ВИСНОВКИ ГЛАВА II ОСНОВНІ ЗАГАЛЬНІ ПОЛО… 1.Загальні положення і система… 2. Задачі кримінального судочи… 3. Стадії кримінального процес… 4. Чинність кримінально-процес… 2 ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕ… 2.5 Здійснення правосуддя тіль… 2.1 Законність як загальноправ… 2.2 Принцип публічності 2.3 Презумція невинності 2.4 Недоторканість особи. Пова… 2.6 Незалежність суддів і підп… 2.7 Здійснення правосуддя на з… 2.8 Мова, якою ведеться судочи… 2.9 Гласність кримінального су… 2.10 Право на захист 3 Докази у кримінальному проце… 3.1 Поняття доказу 3.2 Класифікація доказів 3 .ГЛАВА ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ Н… 3.1 ПОНЯТТЯ 3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАНН… 3.2.1 Начальники органів дізна… 3.2.2 Повноваження особи, що п… 3.3 ВІДВІД ОСОБИ, Щ… 3.4 ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ І ПОСТАНОВ … СТИСЛІ ВИСНОВКИ ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПО… 4.1 ПОПЕРЕДНЯ ПЕРЕВІРКА ЗА ФАК… 4.1.1 Правове обгрунтування по… 4.1.2 Приводи до проведення п… 4.1.3 Реєстрація повідомлень … 4.1.4 Задачі, що вирішуються в… 4.2 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕД… 4.2.1 Підготовчий етап поперед… 4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ 4.3 УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗА МАТЕР… 4.3.1 Аналіз зібраної інформац… 4.3.2 Обставини, що виключають… 4.3.3 Відмова в порушенні крим… ГЛАВА 5. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК… 5.1 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПР… 5.1.1 Сутність і значення пору… 5.1.2 Підстави до порушення кр… 5.1.3 Методика встановлення оз… 5.1.4 Співвідношення ознак зло… 5.1.5 Процесуальний порядок п… 5.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗСЛ… 5.2.1 Загальні умови розслідув… 5.2.2 Пожежа як подія злочину 5.2.3 Обставини, передували по… 5.2.4 Пожежна обстановка 5.2.5 Наслідки пожежі 5.2.6 Встановлення особи, прич… 5.2.7 Умови, що сприяли виник… 5.3 Процесуальний порядок про… 5.3.1 Закон України “Про внесе… 5.3.2 Порядок проведення дізна… 5.3.3 Порядок проведення дізна… 5.3.4 Порядок проведення дізна… 5.3.5 Закінчення дізнання ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Л І Т Е Р А Т У Р А ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… 6.1 Допит як слідча дія 6.4 Обшук 6.5 Виїмка 6.3 Пред’явлення для упізнанн… 6.2 Очна ставка 6.6 Проведення огляду 6.7 Проведення освідоцтва 6.8 Відтворення обстановки і о… 6.9 Проведення експертизи Л І Т Е Р А Т У Р А Л І Т Е Р А Т У Р А

5.3.3 Порядок проведення дізнання за злочинами, що не відносяться до тяжких 5.3.3 Порядок проведення дізнання за злочинами, що не відносяться до тяжких "За наявності ознак злочину - зазначено в ч.1 ст. 104 КПК, - які не є тяжкими, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії, до встановлення особи, що його учинила". Під встановленням особи, що здійснила злочин, слід розуміти одержання органом дізнання достатніх і переконливих доказів того, що злочин вчинений конкретною особою. Для встановлення такої особи законодавець дозволяє органу дізнання здійснювати будь-які слідчі дії і визначати послідовність їхнього проведення. Після встановлення особи, що здійснила злочин, орган дізнання в термін не більше 10 днів зобов'язаний скласти постанову про передачу справи слідчому, що спрямовує прокурору для затвердження. Якщо така особа не встановлена, то тільки після проведення всіх необхідних і можливих слідчих дій дізнання припиняється з дотриманням вимог, передбачених ст.209 і п. 3 ст. 206 КПК. Дізнання припиняється мотивованою постановою, копія якої направляється прокурору. Призупинення дізнання не звільняє дізнавача від подальших дій з розкриття злочинів і осіб, його що учинили. За наявності відомостей, що відносяться до припиненої справи, дізнавач відновляє провадження в справі і робить необхідні слідчі дії (допити, впізнання й інш.). Якщо підстави до призупинення не будуть усунуті, то знову припиняється провадження в справі. Про поновлення розслідування і про повторне його призупинення виносяться відповідні постанови з дотриманням вимог ст. 130 КПК. Призупинення дізнання на підставах, зазначених у ст. 209 і п. 3 ст. 206 КПК, за невстановленням особи, що здійснила злочин, не є закінченням дізнання. З тексту ч. 2 ст. 206 КПК (з урахуванням змін і доповнень, внесених у неї в 1993 р.) випливає, що якщо в процесі дізнання протягом термінів, зазначених у ст. 48 КК, не буде встановлена особа, що учинила злочин, кримінальна справа підлягає припиненню на підставі, що зазначена в п. 3 ч. 1 ст. 206 КПК, - тобто за витіканням термінів давнини. Стаття 48 КК говорить, що особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минув термін, визначений цією статтею. Термін давнини залежить від максимального терміну покарання, передбаченого визначеною частиною і статтею Кримінального кодексу. Для кримінальних справ, порушення за ст. 196 КК, термін давнини складає 5 років; для справ, порушених за ч. 1 ст. 270 КК, - 5 років; для справ, порушених за ч. 2 ст. 270 КК, термін давнини встановлений 10 років; для справ, порушених за ч. 2 ст. 194 КК, термін давнини встановлений 15 років.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины