Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального
|
5.1.5 Процесуальний порядок порушення кримінальної справи 5.1.5 Процесуальний порядок порушення кримінальної справи Процесуальний порядок порушення кримінальної справи визначений у ст. 98 КПК. Прийнявши рішення про порушення кримінальної справи, орган дізнання зобов'язаний винести постанову. Процесуальна форма постанови повинна відповідати вимогам, що визначені в ст. 130 КПК. Виходячи з цих вимог, постанова про порушення кримінальної справи повинна складатися з трьох частин: вступної, описової й резолютивної. У вступній частині вказується місце і час (дата) винесення постанови, посада, звання, прізвище особи, що її винесла, привід, який послужив для ухвалення рішення. Описова частина завжди починається словом "установив". У ній приводиться стислий опис пожежі: де і коли вона сталася і які її наслідки. Які саме факти вказують на наявність ознак злочину, якою статтею Кримінального кодексу ці ознаки визначені як "злочинні" (тобто вказуються підстави до порушення кримінальної справи). Вказується і стаття КПК, якою керується особа, що порушує справу. Для органів дізнання - це ст. ст. 94, 97 і 98 КПК. У резолютивній частині, що завжди починається словом "ухвалив", викладається за пунктами зміст прийнятих рішень. Наприклад, у пункті 1: "Порушити кримінальну справу за фактом пожежі в матеріальному складі Харківського заводу "Кондиціонер" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України". Або: "Порушити кримінальну справу за фактом пожежі в офісі агентства "Астра" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України". Зі змісту ст. 98 КПК випливає, що кримінальні справи за ознаками злочинів, пов'язаних з пожежами, як правило, порушуються за фактом здійснення злочину. Що стосується злочинного порушення вимог пожежної безпеки, передбачених ст. 270 КК, то справа у цьому випадку порушується тільки у відношенні конкретної особи й у резолютивній частині варто вказувати про це. Наприклад: 1. Порушити кримінальну справу у відношенні Петрова Петра Івановича за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України. У резолютивній частині в другому пункті завжди вказується, хто приймає справу до проведення або кому поручається проведення дізнання. Наприклад, якщо постанова про порушення справи винесена начальником органу дізнання, а провадження в справі доручається співробітнику органу дізнання, то зміст другого пункту може бути таким: "Проведення дізнання доручити інспектору СДПЧ-3 ст. лейтенанту вн. сл. Іванову І.І.” У такому випадку Іванов І.І. зобов’язаний винести ще і постанову про прийняття кримінальної справи до свого проведення. Якщо ж постанова про порушення винесена Івановим І.І., то в пункті 2 указується: “Кримінальну справу прийняти до свого проведення”. В останньому випадку аналізований документ варто іменувати “Постанова в порушенні кримінальної справи і прийняття її до свого проведення”. Після винесення постанови особа, що прийняла справу до свого проведення, набуває процесуальних прав і обов’язків дізнавача. Кримінальна справа реєструється в міськрайоргані внутрішніх справ, де їй присвоюється визначений номер. |
© 2004 Академя гражданской защиты Украины