Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

Книга «ЗККПКУ» ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Застосування Кримінального та … ГЛАВА І. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО … Перечень ссылок Раздел 1.1ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА КРИ… 2 Поняття злочину 3 Суспільна небезпека злочину 4 Кримінальна протиправність 5 Винність як ознака злочину 6 Караність діяння 7 Поняття складу злочину 8 Об'єкт злочину 9 Об'єктивна сторона злочину 10 Суб'єкт злочину 11 Суб'єктивна сторона злочину 12 Обставини, що виключають су… 13 Покарання і його види. II ОСОБЛИВА ЧАСТИНА КРИМІНАЛЬН… 1 Класифікація злочинів ВИСНОВКИ ГЛАВА II ОСНОВНІ ЗАГАЛЬНІ ПОЛО… 1.Загальні положення і система… 2. Задачі кримінального судочи… 3. Стадії кримінального процес… 4. Чинність кримінально-процес… 2 ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕ… 2.5 Здійснення правосуддя тіль… 2.1 Законність як загальноправ… 2.2 Принцип публічності 2.3 Презумція невинності 2.4 Недоторканість особи. Пова… 2.6 Незалежність суддів і підп… 2.7 Здійснення правосуддя на з… 2.8 Мова, якою ведеться судочи… 2.9 Гласність кримінального су… 2.10 Право на захист 3 Докази у кримінальному проце… 3.1 Поняття доказу 3.2 Класифікація доказів 3 .ГЛАВА ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ Н… 3.1 ПОНЯТТЯ 3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАНН… 3.2.1 Начальники органів дізна… 3.2.2 Повноваження особи, що п… 3.3 ВІДВІД ОСОБИ, Щ… 3.4 ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ І ПОСТАНОВ … СТИСЛІ ВИСНОВКИ ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПО… 4.1 ПОПЕРЕДНЯ ПЕРЕВІРКА ЗА ФАК… 4.1.1 Правове обгрунтування по… 4.1.2 Приводи до проведення п… 4.1.3 Реєстрація повідомлень … 4.1.4 Задачі, що вирішуються в… 4.2 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕД… 4.2.1 Підготовчий етап поперед… 4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ 4.3 УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗА МАТЕР… 4.3.1 Аналіз зібраної інформац… 4.3.2 Обставини, що виключають… 4.3.3 Відмова в порушенні крим… ГЛАВА 5. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК… 5.1 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПР… 5.1.1 Сутність і значення пору… 5.1.2 Підстави до порушення кр… 5.1.3 Методика встановлення оз… 5.1.4 Співвідношення ознак зло… 5.1.5 Процесуальний порядок п… 5.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗСЛ… 5.2.1 Загальні умови розслідув… 5.2.2 Пожежа як подія злочину 5.2.3 Обставини, передували по… 5.2.4 Пожежна обстановка 5.2.5 Наслідки пожежі 5.2.6 Встановлення особи, прич… 5.2.7 Умови, що сприяли виник… 5.3 Процесуальний порядок про… 5.3.1 Закон України “Про внесе… 5.3.2 Порядок проведення дізна… 5.3.3 Порядок проведення дізна… 5.3.4 Порядок проведення дізна… 5.3.5 Закінчення дізнання ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Л І Т Е Р А Т У Р А ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… 6.1 Допит як слідча дія 6.4 Обшук 6.5 Виїмка 6.3 Пред’явлення для упізнанн… 6.2 Очна ставка 6.6 Проведення огляду 6.7 Проведення освідоцтва 6.8 Відтворення обстановки і о… 6.9 Проведення експертизи Л І Т Е Р А Т У Р А Л І Т Е Р А Т У Р А

5.1.5 Процесуальний порядок порушення кримінальної справи 5.1.5 Процесуальний порядок порушення кримінальної справи Процесуальний порядок порушення кримінальної справи визначений у ст. 98 КПК. Прийнявши рішення про порушення кримінальної справи, орган дізнання зобов'язаний винести постанову. Процесуальна форма постанови повинна відповідати вимогам, що визначені в ст. 130 КПК. Виходячи з цих вимог, постанова про порушення кримінальної справи повинна складатися з трьох частин: вступної, описової й резолютивної. У вступній частині вказується місце і час (дата) винесення постанови, посада, звання, прізвище особи, що її винесла, привід, який послужив для ухвалення рішення. Описова частина завжди починається словом "установив". У ній приводиться стислий опис пожежі: де і коли вона сталася і які її наслідки. Які саме факти вказують на наявність ознак злочину, якою статтею Кримінального кодексу ці ознаки визначені як "злочинні" (тобто вказуються підстави до порушення кримінальної справи). Вказується і стаття КПК, якою керується особа, що порушує справу. Для органів дізнання - це ст. ст. 94, 97 і 98 КПК. У резолютивній частині, що завжди починається словом "ухвалив", викладається за пунктами зміст прийнятих рішень. Наприклад, у пункті 1: "Порушити кримінальну справу за фактом пожежі в матеріальному складі Харківського заводу "Кондиціонер" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України". Або: "Порушити кримінальну справу за фактом пожежі в офісі агентства "Астра" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України". Зі змісту ст. 98 КПК випливає, що кримінальні справи за ознаками злочинів, пов'язаних з пожежами, як правило, порушуються за фактом здійснення злочину. Що стосується злочинного порушення вимог пожежної безпеки, передбачених ст. 270 КК, то справа у цьому випадку порушується тільки у відношенні конкретної особи й у резолютивній частині варто вказувати про це. Наприклад: 1. Порушити кримінальну справу у відношенні Петрова Петра Івановича за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України. У резолютивній частині в другому пункті завжди вказується, хто приймає справу до проведення або кому поручається проведення дізнання. Наприклад, якщо постанова про порушення справи винесена начальником органу дізнання, а провадження в справі доручається співробітнику органу дізнання, то зміст другого пункту може бути таким: "Проведення дізнання доручити інспектору СДПЧ-3 ст. лейтенанту вн. сл. Іванову І.І.” У такому випадку Іванов І.І. зобов’язаний винести ще і постанову про прийняття кримінальної справи до свого проведення. Якщо ж постанова про порушення винесена Івановим І.І., то в пункті 2 указується: “Кримінальну справу прийняти до свого проведення”. В останньому випадку аналізований документ варто іменувати “Постанова в порушенні кримінальної справи і прийняття її до свого проведення”. Після винесення постанови особа, що прийняла справу до свого проведення, набуває процесуальних прав і обов’язків дізнавача. Кримінальна справа реєструється в міськрайоргані внутрішніх справ, де їй присвоюється визначений номер.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины