Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

Книга «ЗККПКУ» ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Застосування Кримінального та … ГЛАВА І. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО … Перечень ссылок Раздел 1.1ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА КРИ… 2 Поняття злочину 3 Суспільна небезпека злочину 4 Кримінальна протиправність 5 Винність як ознака злочину 6 Караність діяння 7 Поняття складу злочину 8 Об'єкт злочину 9 Об'єктивна сторона злочину 10 Суб'єкт злочину 11 Суб'єктивна сторона злочину 12 Обставини, що виключають су… 13 Покарання і його види. II ОСОБЛИВА ЧАСТИНА КРИМІНАЛЬН… 1 Класифікація злочинів ВИСНОВКИ ГЛАВА II ОСНОВНІ ЗАГАЛЬНІ ПОЛО… 1.Загальні положення і система… 2. Задачі кримінального судочи… 3. Стадії кримінального процес… 4. Чинність кримінально-процес… 2 ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕ… 2.5 Здійснення правосуддя тіль… 2.1 Законність як загальноправ… 2.2 Принцип публічності 2.3 Презумція невинності 2.4 Недоторканість особи. Пова… 2.6 Незалежність суддів і підп… 2.7 Здійснення правосуддя на з… 2.8 Мова, якою ведеться судочи… 2.9 Гласність кримінального су… 2.10 Право на захист 3 Докази у кримінальному проце… 3.1 Поняття доказу 3.2 Класифікація доказів 3 .ГЛАВА ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ Н… 3.1 ПОНЯТТЯ 3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАНН… 3.2.1 Начальники органів дізна… 3.2.2 Повноваження особи, що п… 3.3 ВІДВІД ОСОБИ, Щ… 3.4 ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ І ПОСТАНОВ … СТИСЛІ ВИСНОВКИ ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПО… 4.1 ПОПЕРЕДНЯ ПЕРЕВІРКА ЗА ФАК… 4.1.1 Правове обгрунтування по… 4.1.2 Приводи до проведення п… 4.1.3 Реєстрація повідомлень … 4.1.4 Задачі, що вирішуються в… 4.2 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕД… 4.2.1 Підготовчий етап поперед… 4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ 4.3 УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗА МАТЕР… 4.3.1 Аналіз зібраної інформац… 4.3.2 Обставини, що виключають… 4.3.3 Відмова в порушенні крим… ГЛАВА 5. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК… 5.1 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПР… 5.1.1 Сутність і значення пору… 5.1.2 Підстави до порушення кр… 5.1.3 Методика встановлення оз… 5.1.4 Співвідношення ознак зло… 5.1.5 Процесуальний порядок п… 5.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗСЛ… 5.2.1 Загальні умови розслідув… 5.2.2 Пожежа як подія злочину 5.2.3 Обставини, передували по… 5.2.4 Пожежна обстановка 5.2.5 Наслідки пожежі 5.2.6 Встановлення особи, прич… 5.2.7 Умови, що сприяли виник… 5.3 Процесуальний порядок про… 5.3.1 Закон України “Про внесе… 5.3.2 Порядок проведення дізна… 5.3.3 Порядок проведення дізна… 5.3.4 Порядок проведення дізна… 5.3.5 Закінчення дізнання ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Л І Т Е Р А Т У Р А ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… 6.1 Допит як слідча дія 6.4 Обшук 6.5 Виїмка 6.3 Пред’явлення для упізнанн… 6.2 Очна ставка 6.6 Проведення огляду 6.7 Проведення освідоцтва 6.8 Відтворення обстановки і о… 6.9 Проведення експертизи Л І Т Е Р А Т У Р А Л І Т Е Р А Т У Р А

6.7 Проведення освідоцтва 6.7 Проведення освідоцтва Освідотство являє собою різновид огляду. На відміну від огляду місця події, приміщення, предметів і документів, тобто неживих об'єктів, - освідотству підлягає тільки жива людина. Іншими словами, освідотство можна визначити як зовнішній огляд тіла людини. Освідотство торкає право на недоторканість особи й особистої свободи громадян, тому воно виділено в самостійну слідчу дію, а закон визначив особливий процесуальний порядок її проведення. Порядок проведення цієї слідчої дії визначений у ст. 193 КПК. Робити освідотство закон припускає тільки тоді, коли виникає необхідність виявити або засвідчити наявність у підозрюваного, потерпілого або свідка особливих прикмет, або слідів, що пов'язані зі злочинами (ст. 193 КПК). Розрізняють два види освідотства: освідотство, що вправі робити дізнавач, і освідотство, що робить судово-медичний експерт або лікар за вказівкою дізнавача (якщо при цьому не потрібно проведення судово-медичної експертизи). Для проведення освідотства дізнавач виносить постанову. Можливість примусового освідотства підозрюваного обумовлена його процесуальним положенням. Що ж стосується потерпілого і свідка, то їхнє примусове освідотство навряд чи може вважатися правомірним і повинно проводитися лише з їхньої згоди. Освідотство, що проводить дізнавач, проводиться в такий спосіб: особі, що повинна бути піддана освідотству, до початку цієї слідчої дії роз'ясняється умова і ціль його проведення. Наприклад, метою освідотства може бути: встановлення татуювання певного виду і на певній частині тіла, наявність шраму, слідів пальної рідини, слідів кіптяви і т.п. Освідотство проводиться при понятих, а за необхідності і спеціаліста. Коли освідотство вимагає оголення тіла, всі особи, що присутні при проведенні даної слідчої дії, повинні бути однієї статі. При цьому не повинні проводитися дії, що принижують гідність особи, яка підлягає освідотству, або небезпечні для її здоров'я. Про результат освідотства складається протокол із дотриманням тих же правил, що пред'являються і до протоколу огляду (ст. ст. 85 і 195 КПК). За необхідності виявити у свідка, потерпілої особи або у підозрюваного тілесні ушкодження або сліди впливу вогню і температури, а також часу їхнього утворення за вказівкою особи, що проводить розслідування, проводиться судово-медичне освідотство. Таке освідотство проводиться судово-медичним експертом або лікарем. При цьому присутність понятих не потрібна. За результатами судово-медичного освідотства судово-медичний експерт складає "Акт судово-медичного освідотства", а лікар - довідку. Акт і довідка не заміняють висновку судово-медичної експертизи.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины