Застосування Кримінального та Кримінально-процесуального

Книга «ЗККПКУ» ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Застосування Кримінального та … ГЛАВА І. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНОГО … Перечень ссылок Раздел 1.1ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА КРИ… 2 Поняття злочину 3 Суспільна небезпека злочину 4 Кримінальна протиправність 5 Винність як ознака злочину 6 Караність діяння 7 Поняття складу злочину 8 Об'єкт злочину 9 Об'єктивна сторона злочину 10 Суб'єкт злочину 11 Суб'єктивна сторона злочину 12 Обставини, що виключають су… 13 Покарання і його види. II ОСОБЛИВА ЧАСТИНА КРИМІНАЛЬН… 1 Класифікація злочинів ВИСНОВКИ ГЛАВА II ОСНОВНІ ЗАГАЛЬНІ ПОЛО… 1.Загальні положення і система… 2. Задачі кримінального судочи… 3. Стадії кримінального процес… 4. Чинність кримінально-процес… 2 ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕ… 2.5 Здійснення правосуддя тіль… 2.1 Законність як загальноправ… 2.2 Принцип публічності 2.3 Презумція невинності 2.4 Недоторканість особи. Пова… 2.6 Незалежність суддів і підп… 2.7 Здійснення правосуддя на з… 2.8 Мова, якою ведеться судочи… 2.9 Гласність кримінального су… 2.10 Право на захист 3 Докази у кримінальному проце… 3.1 Поняття доказу 3.2 Класифікація доказів 3 .ГЛАВА ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ Н… 3.1 ПОНЯТТЯ 3.2 КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНА ДІЗНАНН… 3.2.1 Начальники органів дізна… 3.2.2 Повноваження особи, що п… 3.3 ВІДВІД ОСОБИ, Щ… 3.4 ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ І ПОСТАНОВ … СТИСЛІ ВИСНОВКИ ГЛАВА 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПО… 4.1 ПОПЕРЕДНЯ ПЕРЕВІРКА ЗА ФАК… 4.1.1 Правове обгрунтування по… 4.1.2 Приводи до проведення п… 4.1.3 Реєстрація повідомлень … 4.1.4 Задачі, що вирішуються в… 4.2 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕД… 4.2.1 Підготовчий етап поперед… 4.2.2 ЗБІР ІНФОРМАЦІЇ 4.3 УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗА МАТЕР… 4.3.1 Аналіз зібраної інформац… 4.3.2 Обставини, що виключають… 4.3.3 Відмова в порушенні крим… ГЛАВА 5. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК… 5.1 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПР… 5.1.1 Сутність і значення пору… 5.1.2 Підстави до порушення кр… 5.1.3 Методика встановлення оз… 5.1.4 Співвідношення ознак зло… 5.1.5 Процесуальний порядок п… 5.2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗСЛ… 5.2.1 Загальні умови розслідув… 5.2.2 Пожежа як подія злочину 5.2.3 Обставини, передували по… 5.2.4 Пожежна обстановка 5.2.5 Наслідки пожежі 5.2.6 Встановлення особи, прич… 5.2.7 Умови, що сприяли виник… 5.3 Процесуальний порядок про… 5.3.1 Закон України “Про внесе… 5.3.2 Порядок проведення дізна… 5.3.3 Порядок проведення дізна… 5.3.4 Порядок проведення дізна… 5.3.5 Закінчення дізнання ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… Л І Т Е Р А Т У Р А ГЛАВА 6. Проведення слідчих ді… 6.1 Допит як слідча дія 6.4 Обшук 6.5 Виїмка 6.3 Пред’явлення для упізнанн… 6.2 Очна ставка 6.6 Проведення огляду 6.7 Проведення освідоцтва 6.8 Відтворення обстановки і о… 6.9 Проведення експертизи Л І Т Е Р А Т У Р А Л І Т Е Р А Т У Р А

4.1.1 Правове обгрунтування попередніх перевірок 4.1.1 Правове обгрунтування попередніх перевірок Міліцію викликають на місце події, коли скоєно злочин. Коли ж повідомляють про пожежу, то викликають пожежних для гасіння. У пожежні частини надходить інформація не про ознаки злочинів, а про пожежі. Для з'ясовування обставин виникнення пожежі, її характеру і наслідків, що наступили, на місце події прибуває інспектор ДПН, що у більшості випадків спочатку має відомості лише про ймовірну картину пожежі. Основною же задачею інспектора є встановлення наявності або відсутності ознак злочину в даній пожежі. Але, перед тим, як винести остаточне рішення, він змушений проводити попередню перевірку. Це фактичне обгрунтування необхідності перевірки. Правове обгрунтування можливості проведення попередньої перевірки міститься в ст. 97 КПК, у якій зазначено, що якщо необхідно перевірити повідомлення до порушення кримінальної справи, така перевірка може проводитися органом дізнання. Весь зміст і призначення перевірки полягає у встановленні наявності або відсутності ознак злочину, а тому перевірочні дії можуть проводитися тільки у випадках їхньої дійсної необхідності. Якщо ж у факті пожежі містяться достатні дані, що вказують на ознаки злочину, рішення повинно прийматися без попередньої перевірки і невідкладно, тобто повинні порушуватися кримінальні справи. Наприклад, при пожежах із загибеллю людей, за явних ознак підпалу, при пожежах, що спричинили інші тяжкі наслідки. При попередній перевірці факту пожежі діяльність особи, що її робить, регламентується кримінально-процесуальним законом (ст. 97 КПК), проте в ході її проведення слідчі дії проводити не можна. Інспектор, що робить попередню перевірку, має статус посадової особи органу дізнання, але не повноваженнями особи, що проводить дізнання, тому що останні можуть з'явитися тільки з моменту порушення кримінальної справи. Таким чином, поняття "попередня перевірка за фактом пожежі" може бути визначено таким формулюванням - це передбачена кримінально-процесуальним законом (але не процесуальна) діяльність посадової особи органу дізнання системи ДПН, що спрямована на встановлення наявності або відсутності ознак злочину у факті пожежі, що сталася, у період із моменту одержання повідомлення про пожежу і до винесення постанови про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи. Здійснювана органами ДПН діяльність при проведенні попередньої (іноді її називають і "дослідчою") перевірки має визначені особливості, в порівнянні з діяльністю інших органів дізнання. Розходження виражається: у характері приводів, що дають право на процесуальну діяльність; у порядку прийняття і реєстрації повідомлень і заяв; у засобах розгляду повідомлень і заяв; у засобах розмежування подій - пожеж на злочини і події, що не містять ознак злочину.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины