При малозначності здійсненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитися усним зауваженням (ст. 22 КУАП).Звільнення від відповідальності за здійснену адміністративну провину — одна з форм виховного впливу, застосовуваного органом (посадовою особою) адміністративної юрисдикції. Вона не пов’язана ні з адміністративним стягненням, ні із заходом суспільного впливу, оскільки усне зауваження правопорушнику не тягне для нього ніяких юридичних наслідків. По суті справи правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння з розумінь гуманності, хоча саме по собі це діяння як у момент його здійснення, так і під час звільнення від відповідальності, залишається правопорушенням. З цього випливає, що звільнення від відповідальності і використання усного зауваження як захід виховного впливу можливе тільки при малозначності правопорушення і впевненості в тім, що правопорушник усвідомив протиправність свого поводження і є підстави думати, що не буде допускати подібного надалі.
Стаття не дає визначення і не містить переліку малозначних правопорушень чи указівок на їхні ознаки. Це питання в кожному конкретному випадку повинне зважуватися уповноваженим органом (посадовою особою), виходячи з того, що малозначні правопорушення — це такі діяння, що не представляють великої суспільної небезпеки, не заподіяли або не здатні були заподіяти значної шкоди суспільним чи державним інтересам, так само, як і правам і свободам громадян або іншим, цінностям, які охороняються законом.
У доцільності звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності за мотивами малозначності його провини можуть переконувати всілякі обставини, що пом’якшують відповідальність, у тому числі й умови, що дозволяють досягти виховних і попереджувальних цілей без застосування заходів адміністративного впливу, зокрема, факт відсутності в порушника стійких антигромадських установ.
Звільнення особи від адміністративної відповідальності, у зв’язку з малозначністю здійсненого нею правопорушення, є не обов’язком, а дискреційним повноваженням юрисдикційного органу, посадової особи, що здійснюється ними в силу вимог ст. 24 КУАП на стадії розгляду справи про адміністративну провину. У зв’язку з цим зазначений орган чи посадова особа зобов’язані ретельно розглянути і проаналізувати всі сторони здійсненого порушення, оцінити обстановку його здійснення, наслідки, що наступили, переконатися, що здійсненням провини не нанесена яка-небудь значна шкода суспільству, державі чи окремим громадянам. Важливим є також врахування особистості порушника, обставин, що обтяжують і пом’якшують його провину, наявність інших умов, що дозволяють досягти виховних і превентивних цілей усного зауваження. Тільки в сукупності всі перераховані дані можуть допомогти відповісти на запитання, чи можна в даному конкретному випадку звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитися усним зауваженням на його адресу.