МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ по застосуванню Кодексу України про адміністративні правопорушення в діяльності органів державного пожежного нагляду

4.1 Обов’язковість постанови про накладення адміністратив-ного стягнення

Постанова про накладення адміністративного стягнення обов’язкова для виконання державними і суспільними органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами (ст. 298 КУАП).Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень — заключний етап притягнення до адміністративної відповідальності. Від того, як послідовно реалізовано постанову про адміністративне стягнення, наскільки справу доведено до завершення, багато в чому залежить рівень ефективності боротьби з адміністративними правопорушеннями, їхнього попередження, результативність виховання громадян у дусі точного і неухильного дотримання законів і правил.

Адміністративні стягнення виконують свою соціальну функцію лише тоді, коли вони виконані (приведені у виконання), а порушник зазнав тим самим встановлених у них правообмежень і незручностей. Якщо ж постанову про стягнення не виконано чи реалізовано частково, то результативність її не відчувається. Тому ефективність адміністративних стягнень, що накладаються, безпосередньо обумовлена рівнем їхньої реалізації.

Необхідною умовою виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є вступ її в законну силу. Це означає, що постанова підлягає реалізації. У випадках оскарження чи опротестування постанови її виконання припиняється на визначений час, а потім відновлюється, якщо скарга чи протест залишилися без задоволення.

Отже, постанова про накладення адміністративного стягнення має особливу силу, тому що обов’язкова для виконання як визначеними державними і суспільними органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, так і громадянами.

Обов’язковість вступу в силу постанови про накладення адміністративного стягнення означає, що вона набула чинності закону і також обов’язкова до виконання, як і вимоги закону.

Постанова охоплює не тільки діяльність повноважних державних органів (посадових осіб), але і поводження самого порушника, чинене відповідно до розпоряджень цього акта. Але при цьому дії юридичних і фізичних осіб, у зв’язку з виконанням постанови, що вступили в законну силу, різні. Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, повинна виконати ті чи інші обов’язки, покладені на неї постановою (сплатити, наприклад, накладений штраф не пізніше п’ятнадцяти днів із дня вручення їй постанови). Відхилення від добровільного стягнення приводить до необхідності застосування у відношенні порушника примусових заходів впливу. Орган, уповноважений виконати постанову, зобов’язаний своєчасно і точно зробити у зв’язку з цим ряд дій, установлених КУАП та іншими нормативними актами, оформити необхідні документи, направити їх за приналежністю. Всі інші юридичні і фізичні особи, причетні до своєчасного і точного виконання постанови (адміністрація підприємств, установ і організацій, банківські установи, торгові організації і т.д.), зобов’язані сприяти органам, що виконують постанову, у її реалізації. Орган (посадова особа), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, покликаний здійснювати контроль за правильною і своєчасною реалізацією цього акта, розв’язувати питання, пов’язані з його виконанням.

 

© 2004 Академя гражданской защиты Украины