Адміністративне стягнення є заходом відповідальності і застосовується з метою виховання особи, що зробила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання радянських законів, поваги до правил суспільного життя, а також попередження здійснення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУАП).Заходи адміністративного стягнення — це один з елементів цілісної системи примусових заходів, що спрямована на захист суспільних відносин у сфері державного управління, охорони суспільного порядку і суспільної безпеки, дотримання прав і законних інтересів громадян, і яка містить у собі кілька груп примусових заходів, що розрізняються за способом здійснення охоронної функції. У залежності від способу здійснення охоронної функції, примусові заходи підрозділяються на три групи: адміністративно-попереджувальні заходи, запобіжні заходи і заходи адміністративного стягнення.
Адміністративно-попереджувальні заходи застосовуються з метою запобігання правопорушень і інших шкідливих наслідків, що можуть виникнути при збігу екстремальних обставин стихійного чи соціального характеру.
Ціль адміністративного стягнення — це, по суті, бажаний (чи планований) результат, якого прагне орган адміністративної юрисдикції і який відповідає задачам ефективного правового регулювання суспільних відносин на основі строгого дотримання всіма суб’єктами цих відносин, вимог Конституції, законів та інших нормативних актів. Досягнення цього бажаного результату забезпечується шляхом застосування примусових заходів до правопорушника, що торкаються його особистих чи майнових інтересів і тим самим змушують підкорятися вимогам Закону. Таким чином, в адміністративному стягненні міститься елемент примусу, застосовуваний проти свободи тих осіб, інтересів яких вони торкаються, і пов’язаний з певними обмеженнями їхніх прав в особистій (адміністративний арешт), майновій (штраф) чи організаційній сфері (наприклад, позбавлення спеціального права).