У випадку несплати штрафу порушником у термін, установлений частиною першою статті 307 дійсного Кодексу, постанова про накладення штрафу направляється для стягнення суми штрафу в примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії чи стипендії відповідно до правил, установлених Цивільним процесуальним кодексом.
Якщо особа, що повинна сплатити штраф, не працює і якщо стягнення штрафу з заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії чи стипендії порушника неможливо з інших причин, стягнення здійснюється на підставі постанови органу (посадової особи) про накладення штрафу судовим виконавцем, що закріплений при районному (міському) народному суді, шляхом накладення стягнення на особисте майно порушника, а також на його частку в загальній власності.
Стягнення штрафу не може бути звернене на майно, на яке відповідно до законодавства, не може бути звернене стягнення за виконавчими документами.
Забороняється віднесення накладених на посадових осіб штрафів за рахунок підприємств, установ і організацій (ст. 308 КУАП).Накладення штрафу, що стягується з заробітної плати, пенсії і стипендії порушника регулюється ст. 403 глави 47 ЦПК України, де встановлено, що стягнення з заробітної плати (заробітку), пенсії і стипендії громадян робить адміністрація установ, підприємств і організацій на підставі спрямованих ними виконавчих документів шляхом відрахувань з належної боржнику заробітної плати (заробітку), пенсії, стипендії.
Згідно ст. 405 ЦПК України стягнення накладається на:
а) доходи за працю (заробітну плату);
б) авторську винагороду за добутки літератури, науки чи мистецтва, винагороду за винахід, на який видане авторське посвідчення, і за раціоналізаторську пропозицію;
в) суми на відшкодування збитку, заподіяного ушкодженням здоров’я, а також смертю годувальника. Накладення стягнення на пенсію здійснюється у відповідності до законодавства про пенсію.
Стягнення не накладається на суми:
а) вихідної допомоги, виплачуваної при звільненні працівника;
б) компенсації за невикористану відпустку;
в) компенсації за амортизацію інструменту, що належить працівнику, та інші компенсації, відповідно до законодавства про працю;
г) суми, виплачувані працівнику у зв’язку зі службовим відрядженням, переводом, прийомом і напрямом на роботу в інші місцевості;
д) премій, що носять одноразовий характер;
е) державних допомог багатодітним і самотнім матерям;
ж) допомогу, яка видається на народження дитини і на поховання, що виплачується з засобів соціального страхування.
Виконавчі приписи про стягнення заборгованості на користь державних установ і підприємств - кооперативних і громадських організацій, - незалежно від суми стягнення, а також інші виконавчі документи про стягнення на їх користь із громадян грошових сум, які не перевищують тієї частини місячної заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії чи стипендії боржника, на яку за законом може бути накладене стягнення, направляються для виконання безпосередньо в установу, підприємство, організацію за місцем роботи боржника чи місцем одержання пенсії чи стипендії.
У випадку зміни місця роботи чи місця проживання чи навчання боржника, адміністрація направляє постанову органу, що виніс її, з приміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відомо. Підставою для примусового стягнення штрафу судовим виконавцем є постанова про його накладення, винесена компетентним органом (особою).
По справах про адміністративні правопорушення, розглянутих співробітником державної виконавчої служби, передається копія постанови, а виконавчий лист за такими справами не виписується. Виконання здійснює співробітник цієї служби, в районі діяльності якого знаходиться майно боржника або боржник там постійно проживає чи працює. Він, починаючи виконувати постанову, направляє боржнику повістку про добровільне виконання. У тих випадках, коли є підстави вважати, що боржник може сховати майно, ця посадова особа вправі одночасно з особистим врученням повістки описати майно боржника і накласти на нього арешт.
Посадова особа виконавчої державної служби робить виконавчі дії в робочі дні не раніше восьми годин ранку і не пізніше двадцяти двох годин вечора. Здійснення виконання рішення в нічний час чи у неробочі дні допускається тільки у випадках, що не терплять зволікання.
Стягнення здійснюється шляхом описування майна боржника, опечатування і продажу його. Стягнення накладається як на особисте майно боржника, так і на його частку у загальній власності подружжя.
Частка боржника в загальній власності подружжя, у випадку недостатності особистого майна боржника для покриття боргу, визначається судом на судовому засіданні з викликом боржника та його чоловіка чи дружини.
Визначення суду можна оскаржити, опротестувати. Забороняється звертати стягнення на майно громадян відповідно до переліку, зазначеного в додатку № 1 ЦПК. До такого майна відносяться:
- житловий будинок з господарськими будівлями чи окремі його частини — в осіб, основним заняттям яких є сільське господарство, якщо боржник і його родина постійно в ньому проживають;
- носильні речі і предмети домашнього побуту, необхідні боржнику й особам, що знаходяться на його утриманні:
а) одяг — на кожну особу: одне літнє чи осіннє пальто, одне зимове пальто чи кожух, один зимовий костюм (для жінок — два літніх плаття), головні убори по одному на кожен сезон. Для жінок, крім того, дві літніх хустки й одна тепла хустка (чи шаль);
б) взуття в кількості двох змін на кожну особу;
в) білизна в кількості двох змін на кожну особу;
г) постіль (подушка, матрац, два простирадла, дві наволочки, ковдра) і два особистих рушники на кожну особу;
д) необхідне кухонне начиння;
е) меблі — по одному ліжку і стільцю (чи табуретці) на кожну особу, один стіл, одна шафа й одна скриня на родину;
ж) усі дитячі приналежності.
- продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржнику, членам його родини й особам, що знаходяться на його утриманні, — на три місяці, а для осіб, що займаються сільським господарством, — до нового врожаю, а також деяке інше майно.
Описування майна здійснюється відповідною посадовою особою державної виконавчої служби в присутності боржника і двох понятих.
У випадку відсутності боржника описування майна здійснюється в присутності кого-небудь з повнолітніх членів родини боржника, а за відсутності таких членів родини — з участю представника виконавчого комітету органу місцевого самоврядування. Майно боржника описується в кількості, необхідній для задоволення стягнення і покриття витрат, пов’язаних з виконанням рішення. При здійсненні описування боржник вправі вказати майно, на яке варто звернути стягнення в першу чергу. Особа, що здійснює виконавчу дію, зобов’язана задовольнити заяву боржника, якщо вона не порушує інтересів стягнення і не перешкоджає виконанню рішення. Акт описування майна складається за установленою формою.
Реалізація описаного майна боржника, крім житлових будівель, продаються з публічних торгів, здійснюється шляхом продажу на комісійних началах через відповідні торгові організації за місцем перебування майна.
Якщо повне стягнення виявиться неможливим унаслідок відсутності у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення, виконавець складає про це акт.