Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його здійсненні й інших обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовинними доказами, показаннями технічних приладів, використовуваних при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУАП).Однією з найважливіших задач ведення справи про адміністративні правопорушення є всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи. У даній статті і ст. 280 Кодексу визначене зразкове коло обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи. Це —наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його здійсненні, наявність обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Для того, щоб установити зазначені обставини, відшукати істину в справі, необхідно зібрати і проаналізувати докази. Згідно статті, докази— це будь-які фактичні дані, що підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають значення для вирішення даної справи. У статті названі джерела доказів, до яких, зокрема, відносяться протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, притягнутої до відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта й ін.
Особливістю доказів є те, що вони повинні бути отримані у встановленому законом порядку, у противному випадку вони не будуть володіти силою доведення. Мова йде про передбачений дійсним Кодексом порядоку ведення справи про адміністративне правопорушення. Наприклад, протокол, яким фіксується здійснення правопорушення, повинен бути складений за визначеною формою уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу суспільної сфери діяльності.
Законом встановлений і визначений порядок розгляду справи, а також оскарження і перегляду винесеної постанови. Відповідно до закону одержання й оцінка всіх необхідних доказів здійснюються компетентним органом чи посадовою особою, правомочною вирішити дану справу. Правом представляти докази користуються особи, що беруть участь у веденні справи (особи, притягнуті до відповідальності, потерпілий, законні представники, адвокат), та інші особи. Докази можуть бути витребувані органом чи посадовою особою, що розглядає справу, від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян за клопотаннями учасників процесу чи за власною ініціативою.
Установлений законом порядок збирання, одержання доказів є надійною гарантією їхньої істинності, вірогідності. Порушення чи недотримання цього порядку може викликати лише сумніви у вірогідності доказів і в обґрунтованості зроблених за їх допомогою висновків.