Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні містяться ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання (ст. 253 КУАП).При застосуванні цього положення варто виходити з загального принципу адміністративної відповідальності, викладеного в ст. 9 (частини другої) дійсного Кодексу. Він говорить, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУАП, настає за умови, якщо ці порушення за своїм характером не спричиняють, відповідно до чинного законодавства, кримінальної відповідальності. Отже, у тому випадку, коли порушення містить ознаки злочину, воно повинно спричинити застосування заходів не адміністративної, а кримінальної відповідальності.
Питання про залучення до адміністративної чи кримінальної відповідальності виникає звичайно у відношенні таких правопорушень, як дрібне розкрадання державного і суспільного майна, дрібне хуліганство, порушення правил полювання і рибальства і т.п., що за наявності визначених обставин можуть розглядатися як дії, карні в кримінальному порядку. Звичайно, такий висновок повинен бути заснований не на припущеннях, а на конкретних фактах. З метою перевірки цих фактів карно-процесуальними засобами, орган чи посадова особа, що розглядає справу, передає матеріали прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання, що вживають заходів відповідного реагування.
Згідно ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України приводами до порушення кримінальної справи є заяви чи повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості чи окремих громадян. Прокурор, слідчий, орган дізнання чи суддя у відповідності до ст. 97 КПК зобов’язані за заявою чи повідомленням про злочин не пізніше триденного терміну прийняти одне з таких рішень:
- порушити кримінальну справу;
- відмовити в порушенні кримінальної справи;
- направити заява чи повідомлення по приналежності. Якщо мається необхідність перевірити заяву чи повідомлення про злочин до порушення справи, перевірка здійснюється прокурором, чи слідчим органом дізнання в термін не більш десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян або посадових осіб чи витребування необхідних документів.