Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено законодавством, дійсним Кодексом та іншими актами законодавства.
При оскарженні чи опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги чи протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування міри стягнення у виді попередження, а також у випадках накладення штрафу, стягнутого на місці здійснення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення терміну, установленого частиною першою статті 307 дійсного Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення подається до виконання органом (посадовою особою), що виніс постанову (ст. 299 КУАП).Правила, що містяться в статті, регулюють початкову стадію практичної реалізації постанов про накладення адміністративних стягнень — подання цих актів до виконання.
Головне з них полягає в тому, що постанова про накладення адміністративного стягнення подається до виконання органом (посадовою особою), що виніс цю постанову: адміністративною комісією, органом внутрішніх справ (міліцією), органом державного пожежного нагляду і т.д., система яких закріплена в розділі III КУАП.
Винесена уповноваженим на те органом (посадовою особою) постанова про накладення адміністративного стягнення повинна виконуватися з моменту її прийняття, якщо не діє інше правило, установлене законодавством України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення з’являється негайно по закінченні справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається чи висилається особі, у відношенні якої вона винесена.
Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, зобов’язана зробити ті чи інші дії, покладені на неї постановою. Якщо порушник відмовляється добровільно виконати винесену у відношенні до його постанову, вона виконується в примусовому порядку. Наприклад, постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення п’ятнадцяти днів із дня вручення особі, притягнутої до відповідальності, даної постанови.
Якщо ж постанова про накладення адміністративного стягнення оскаржена особою, у відношенні якої вона винесена, або потерпілим, вона виконується після залишення протесту чи скарги без задоволення. Виключення стосується лише постанови про застосування міри стягнення у виді попередження (ст. 26 КУАП), а також тих випадків, коли штраф накладається і стягується на місці здійснення адміністративної провини (ст. 258 КУАП). Вони виконуються негайно, незалежно від того, чи будуть згодом оскаржені.