Особа, що притягнута до адміністративної відповідальності, вправі: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, представляти докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться справа; оскаржити постанову в справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, притягнутої до адміністративної відповідальності. У відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від нєї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУАП).У статті визначені права особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, і гарантії забезпечення її прав і законних інтересів. Важливим є її право знайомитися з матеріалами справи і давати пояснення. Зокрема, ця особа повинна бути ознайомлена зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення. Це дозволяє їй, по-перше, знати, за здійснення конкретно якої провини і на підставі якого нормативного акта вона притягається до відповідальності, і, по-друге, представляти свої пояснення з приводу обставин, зазначених у протоколі. Як передбачено в ст. 256 Кодексу, особа вправі відмовитися від підписання протоколу і дати свої пояснення та зауваження за його змістом, а також викласти мотиви відмовлення від його підписання.
Притягнута до відповідальності особа вправі представляти докази своєї невинності. Вона може це робити шляхом безпосередньої передачі органу чи посадовій особі, що розглядає справу, письмових доказів або надання пояснень, а також заяв про усні чи письмові клопотання про виклик і опитування свідків, призначення експертизи, витребування довідок та інших документів. Разом з тим на нєї не може бути покладений обов’язок доведення, що лежить на органах і посадових особах, що складають протокол і розглядають справу. Істотне значення для захисту законних інтересів особи має надане їй право користуватися при розгляді справи юридичною допомогою адвоката, а також виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо ця особа не володіє мовою, якою ведеться провадження по справі. Серйозною гарантією є і право оскарження винесеної у відношенні до неї постанови. Особа може оскаржити у встановленому порядку й у термін, передбачений ст.ст. 288 і 289 Кодексу, постанову будь-якого органу чи посадової особи в справі про адміністративне правопорушення, за винятком постанови районного (міського) суду (судді). Останнє може бути опротестовано прокурором і скасоване чи змінено в порядку розгляду вищим судом або його головою (якщо постанова винесена народним суддею). При цьому варто мати на увазі, що прокуратура продовжує виконання цієї функції до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів по нагляду за дотриманням законів (Див. Розділ VII Конституції України).
З метою забезпечення законності й охорони прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, установлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в її присутності. Це сприяє всебічному, об’єктивному розгляду справи, встановленню істини, а також правильному визначенню міри стягнення. Заочно може бути розглянута тільки така справа, за которою точно відомо, що правопорушник знає про місце і час розгляду справи і не хоче бути присутньою або свідомо затягує своєю неявкою вирішення справи. Якщо ж особа, притягнута до відповідальності, хоче бути присутнім при розгляді справи, але з поважної причини не може цього зробити і просить відкласти розгляд, орган чи посадова особа зобов’язані перенести розгляд на інший день у зручний час, з обліком установлених законом термінів вирішення справи.