|
|
За здійснення адміністративних правопорушень до неповнолітнього віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані наступні заходи впливу (ст. 24 КУАП):
- зобов’язання привселюдно чи в іншій формі попросити вибачення в потерпілого;
- попередження;
- догана чи сувора догана;
- передача неповнолітнього під нагляд батькам чи особам, що їх заміняють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їхньою згодою, а також окремим громадянам на їхнє прохання.
Передбачені в статті заходи впливу носять виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, що здійснили адміністративну провину, віком від 16-ти до 18-ти років, якщо орган адміністративної юрисдикції прийде до висновку, що виправлення правопорушника можливо без застосування до нього більш строгого адміністративного стягнення. У своїй сукупності ці заходи утворюють систему, що побудована з урахуванням наростання міри примусових заходів: від менш суворих до більш суворих.
Найменш суворим заходом є зобов’язання привселюдно чи в іншій формі попросити вибачення в потерпілого. Воно застосовується органом адміністративної юрисдикції в тих випадках, коли він прийшов до висновку, що неповнолітній усвідомив неправомірність свого поводження, суспільну шкідливість зробленого діяння і покаявся в ньому. Публічність вибачення при цьому полягає в здійсненні його не віч-на-віч (тобто неповнолітній — потерпілий), а в присутності інших осіб (наприклад, на зборах трудового колективу, де працюють чи учаться неповнолітній правопорушник і потерпілий).
Питання про форму публічного вибачення вирішує орган адміністративної юрисдикції з урахуванням всіх обставин справи і побажань потерпілого.
Застосування попередження — більш суворий захід виховного впливу, і полягає він в усному оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційної, від імені держави, осуди й осудження неповнолітнього правопорушника за його поводження, що виразилося в здійсненні адміністративної провини, що не представляє великої суспільної небезпеки.
Догана чи сувора догана. Це заходи морально-психологічного впливу, застосовувані до неповнолітніх правопорушників у випадку систематичного невиконання ними встановлених правил поведінки і здійснення правопорушень, що свідчать про формування антигромадської установки. Догана чи сувора догана вважаються більш твердими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним, від імені держави, суворим осудом і осудженням неповнолітнього правопорушника і зробленого ним діяння.
Передбачена ст. 24-1 передача неповнолітнього під нагляд батькам чи особам, що їх заміняють, полягає в покладанні на зазначених осіб органом адміністративної юрисдикції обов’язку щодо посилення виховного впливу на неповнолітнього правопорушника: здійснення культурно-виховних заходів, ведення роз’яснювальної роботи, систематичне контролювання поводження неповнолітнього і т.п. Під особами, що заміняють батьків, розуміються при цьому усиновителі, опікуни і попечителі. Передача під нагляд батькам чи особам, що їх заміняють, доцільна лише в тому випадку, коли вони згодні, бажають цього і здатні забезпечити нагляд і належний виховний вплив на неповнолітнього. Бажання і згода неповнолітнього при цьому не вимагаються.
Передача неповнолітнього під нагляд педагогічному чи трудовому колективу являє собою покладання органом адміністративної юрисдикції на відповідний колектив за його (колективу) згодою обов’язку щодо здійснення виховного впливу на неповнолітнього і контролю за його поводженням. По суті, це поручительство педагогічного чи трудового колективу за неповнолітнього, котрого вони знають по спільній роботі чи навчанню і за поводження якого беруть на себе відповідальність.
Передача неповнолітнього під нагляд окремим громадянам полягає в покладанні на них обов’язків щодо виховання піднаглядного і контролю за його поводженням. Вона покладена тільки на прохання громадян, яким передається неповнолітній, і які, природно, добре зарекомендували себе у педагогічній роботі чи в іншій сфері суспільно корисної діяльності.
При передачі неповнолітнього під нагляд батькам, особам, що їх заміщають, педагогічному чи трудовому колективу орган адміністративної юрисдикції не встановлює термінів такого нагляду.
Однак на практиці нагляд зазначеними особами здійснюється, як правило, протягом не менш року.
|