МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ по застосуванню Кодексу України про адміністративні правопорушення в діяльності органів державного пожежного нагляду

3.16 Розгляд скарги і протесту на постанову в справі про адмі-ністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді скарги чи протесту на постанову в справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з наступних рішень:

  1. залишає постанову без зміни, а скаргу чи протест без задоволення;
  2. скасовує постанову і направляє справу на новий розгляд;
  3. скасовує постанову і припиняє справу;
  4. змінює міру стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанова винесена органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати дану справу, то така постанова скасовується і справа направляється на розгляд компетентного органу (посадової особи) (ст. 293 КУАП).

Суть розгляду скарги чи протесту полягає в обов’язку органу чи посадової особи перевірити законність і обґрунтованість прийнятої постанови. При цьому проводиться всебічне дослідження обставин справи: перевірка правильності дій відповідного органу адміністративної юрисдикції і оцінка законності цих дій. Одним з головних питань, що підлягають перевірці, є питання про компетентність органу (посадової особи) розглядати конкретну справу і застосовувати ту чи іншу міру стягнення.

Суд чи інший орган (посадова особа) зобов’язаний установити провину особи в здійсненні адміністративного правопорушення, перевірити законність і обґрунтованість складання протоколу. Перевірці підлягає сам факт здійснення провини, у зв’язку з чим необхідно досліджувати і всі докази в справі: пояснення свідків, потерпілого, висновки експертів і т.д.

Підлягає перевірці також питання про те, чи дотримується установлений порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущені терміни, установлені для розгляду справи, чи виконана вимога закону щодо обов’язкової присутності особи при розгляді її справи і своєчасного повідомлення цієї особи про місце і дату розгляду справи.

Стаття містить перелік видів рішень, що орган (посадова особа) вправі прийняти при розгляді скарги на постанову в справі про адміністративне правопорушення. Прийняття одного з рішень, передбачених цією статтею, залежить від того, наскільки обґрунтовано і законно прийняте рішення про залучення особи до адміністративної відповідальності.

Якщо аргументи, викладені в скарзі, суперечать доказам у справі, а в ревізійному порядку не встановлено основ для скасування чи зміни постанови в справі про адміністративне правопорушення, касаційна інстанція залишає її без змін. Скарга при цьому не задовольняється. Залишення без змін постанов може мати місце лише в тому випадку, коли це рішення є законним і обґрунтованим, тобто постановою, прийнятою з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі всебічного дослідження зібраних у справі доказів, їхнього аналізу, правильної оцінки й обґрунтованості висновків. Рішення про залишення без змін постанови в справі про адміністративне правопорушення повинно бути повним і мотивованим, містити відповіді на аргументи касаційної скарги. З цього моменту постанова про залучення до адміністративної відповідальності набирає сили.

© 2004 Академя гражданской защиты Украины