Конфіскація предмета, що з’явився знаряддям здійснення чи безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовому безоплатному повертанні цього предмета у власність держави. Конфіскований може бути лише той предмет, що знаходиться в особистій власності порушника, якщо інше не передбачено законодавчими актами.
Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватися до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, установлюються законодавством, дійсним Кодексом та іншими нормативними актами законодавства (ст. 29 КУАП).Конфіскація як адміністративне стягнення полягає в примусовому вилученні і безоплатному поверненні у власність держави предмета, що послужив знаряддям здійснення чи безпосереднім об’єктом адміністративної провини. Конфіскованими можуть бути, як правило, лише предмети, що знаходяться в особистій власності порушника .
Допускаючи можливість чи обов’язковість застосування конфіскації за ряд адміністративних правопорушень КУАП передбачає, що конфіскації підлягає не взагалі майно правопорушника, а лише ті предмети, що з’явилися знаряддям здійснення чи безпосереднім об’єктом адміністративної провини.
Конфіскацію як адміністративне стягнення необхідно відрізняти від реквізиції, тобто вилучення державою у власника в примусовому порядку майна в державних чи суспільних інтересах з виплатою власнику вартості цього майна.
Відповідно до чинного законодавства постанови про конфіскацію приводяться у виконання судовими виконавцями, уповноваженими на те особами органів внутрішніх справ, органів, що здійснюють державний нагляд за дотриманням правил полювання, органів рибоохорони, фінансових органів, а також деяких інших органів, перелік яких міститься в ст. 313 КУАП